НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В УНІВЕРСИТЕТСЬКІЙ КУЛЬТУРІ: ЗОВНІШНІ ВИКЛИКИ ТА ВНУТРІШНІ РЕЗЕРВИ

Abstract

Стаття присвячена проблемі національної ідентичності в університетській культурі – складному та багатогранному поняттю, що відображає результат набуття досвіду усвідомлення ідеалів, закономірностей та розвитку студентської молоді. Серед основних етичних цінностей визначено соціальну відповідальність і готовність до співпраці. Автор наголошує, що з позицій філософії культури університетська культура розглядається як соціальна система. Наголошено, що фундаментальними цінностями університету, як і всієї сфери освіти узагальнено: студент, викладач, університет. В аксіологічному просторі сучасної університетської культури зміщуються смислові акценти стосовно концептосфер «істина-добро-краса», в яких добро є базовим культурним концептом, що визначає ціннісні орієнтири викладача, синтезуючи професійні цінності і його етичну позицію. Патріотизм як властивість духовної сфери особистості передбачає готовність діяти на благо Вітчизни, без вагань принести своє життя в жертву в ім’я Батьківщини. Проведене соціологічне дослідження щодо патріотичних настроїв (внутрішнього душевного стану; напрямків думок, інтересів) здобувачів освіти. Аналіз результатів опитування згруповано у три категорії: традиціоналістські цінності (готовність захищати Україну, розмовляти українською мовою, наслідувати національні традиції); цінності, спрямовані на майбутній результат для країни, з ефектом назовні (поєднувати національне і європейське, використовувати будь-які можливості поліпшення іміджу держави, готовність змінювати свою країну на краще); цінності практичної дії, спрямованої на внутрішню користь для країни (добре навчання і сумлінна праця для себе, на користь народу і держави, брати активну участь у громадському житті, жити і планувати своє майбутнє в Україні). Зазначено, що значну перевагу отримують традиціоналістські цінності зі збереження культури, традицій та цілісності держави.