Affiliation:
1. Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Київ
2. Харківське регіональне управління Східного регіонального департаменту роздрібного бізнесу АТ «Укрсиббанк»
3. Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, м. Київ
4. Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, м. Київ
Abstract
У статті проведено соціально-психологічний аналіз асертивності особистості та функціонального навантаження групових норм. Показано, що групова норма, як соціально-психологічна категорія, є системно-структурним компонентом групи, яка регулює процес взаємодії членів групи, опосередковує міру девіантності, діапазон санкцій, контролює діяльність членів групи; це стандарт (рівень якості, досягнень), визначені правила поведінки суб’єктів групової взаємодії.Групова норма, як структурний компонент динамічного функціонування групи, як складова соціальної нормативної бази може позитивно і негативно опосередковувати та детермінувати міжособистісну взаємодію членів групи та впливати на асертивність її членів. Наголошується, що інститут нормотворення має тривалу історію й національні особливості. Його розглядають з позиції різних соціально-психологічних теорій і концепцій. Порівняльний аналіз зарубіжного та вітчизняного досвіду дослідження групової норми, а також систематизація результатів емпіричного дослідження, дозволив вибудувати системно-концептуальну модель групового нормотворення. Вона ґрунтується на взаємоузгодженні та взаємовпливові різних складових двох основних блоків, які опосередковують формування як прогресивних, так і регресивних групових норм, що впливають на асертивність особистості. Обґрунтовано сукупність показників поліфункціональності групової норми, що дозволило отримати цілісне уявлення про досліджуваний феномен. Зокрема, групові норми: дисциплінують членів групи; підвищують рівень асертивності особистості, групової продуктивності і згуртованості; допомагають групі створити і підтримувати систему координат і зв’язків у соціумі; визначають правила поведінки і відносин із соціальним оточенням, з іншими групами та їх членами; сприяють прийнятним стосункам у групі, адаптації індивіда до умов життя у групі, розв’язанню конфліктів.
Publisher
Volodymyr Dahl East Ukrainian National University
Reference10 articles.
1. Bond R. (1998). Group size and conformity. Paper presented to East-West meeting of EAESP, Gommern, Germany. April. [in English].
2. Brown R.(2000). Group processes: dynamics within and between groups. 2nd ed. 417p. [in English].
3. Group consensus and minority influence: implications for innovation (2001) / edited by Carsten K.W. De Dreu and Nanne K. De Vries. Great Britain: Blackwell Publishers. P. 324. [in English].
4. Kaarbo J. (1996). Power and influence in foreign policy decision making:The role of junior coalition partners in Geman and Israeli policy. International Studies Quarterly, Vol. 40, P. 501-530. [in English].
5. Kaarbo J., & Beasley R. (1998). A political perspective on minority influence and strategic group composition. In M. A. Neale, E. Mannix &D.H. Gruenfeld (Eds.), Research on managing groups and teams (Vol. 1, P. 125-147). Greenwich, CT: JAI Press. [in English].