Проблема образи, прощення та примирення: огляд наукових підходів

Abstract

У статті розглядаються теоретичні та прикладні аспекти щодо проблеми подолання образи, дарування прощення та пошуку шляхів примирення ображеного з кривдником. Встановлено, що ефективне вирішення проблеми подолання образи, дарування прощення та пошуку шляхів примирення конфліктуючих сторін є важливим завданням для сучасної психологічної науки, практики застосування медіації, реалізації інституту амністії та помилування. Зазначається, що прощення найуспішніше відбувається у тому випадку, коли особистість здатна до рефлексії, продуктивного мислення, відчуває потребу в афіліації, вибирає таку стратегію поведінки, за яку вона прагне до співпраці, взаємодії на основі взаємного прийняття, довіри, толерантності, поваги та безпеки. З’ясовано, що натепер відсутні узгоджені уявлення дослідників щодо змістовного наповнення понять образи та прощення. Пропонується широкий спектр психологічних і соціально-психологічних практик щодо можливої редукції образи та артикуляції прощення, але зазначається, що такі інсталяції поки що не мають достатньої наукової валідності. Констатовано, що позитивна редукція образи, нівелювання образливості особистості та спроможність індивіда до прощення значно залежать від: подолання психологічних захистів, що пов’язані з витисненням базальної агресії; усвідомлення та переживання провини, що призводить до покаяння; формування та розвитку емпатії, рефлексії психологічних зисків від прощення та духовного зростання; розвиненості емоційного інтелекту; зцілення на ґрунті любові, а не провини та покарання; знаходження особистісного смислу у стражданні та прощенні; трансформації енергії стресу в енергію подолання образи; подолання патологічного злиття; досягнення автономії особистості та відмова від непродуктивних типів поведінки; медитаційне доведення образи до знецінення; набуття позитивного досвіду примирення.