Прояви емоційної експресивності в мові та мовленні

Abstract

Одним із основних чинників рецидиву захворювання є емоційна експресивність. Емоційна експресивність – це критичне, вороже ставлення та емоційна гіперопіка родичів щодо особи із захворюванням – члена їхньої сім’ї. У дослідженні взяло участь 35 членів родин – піклувальників осіб із захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Метою нашого дослідження є встановлення взаємозв’язку між ступенем ЕЕ та лінгвістичними маркерами та психологічно значущими категоріями, які репрезентовані в мовленні членів сім'ї. Їхнє мовлення було записано й транскрибовано на основі П’ятихвилинного мовленнєвого патерну (Five Minute Speech Sample (FMSS) для подальшого психолінгвістичного аналізу програмою LIWC 2015 (Pennebakeretal., 2015). Результати дослідження засвідчили, що існує зворотний зв'язок між ступенем ЕЕ членів сім'ї та кількістю слів у реченні і кількістю дієслів. Висока ЕЕ асоціюється з низькою частотою дієслів у мовленні членів сім'ї. Отримані дані також свідчать про те, що існує прямий кореляційний зв'язок між ЕЕ членів сім'ї та психологічно значущими категоріями, а саме афектами, негативними емоціями та сім'єю. Виявлені лінгвістичні маркери ЕЕ мають важливе значення для розробки психолінгвістичних інструментів вимірювання ЕЕ членів сім'ї на основі їхнього мовлення. Ключові слова: емоційна експресивність, особа із захворюванням, захворювання шлунково-кишкового тракту, піклувальники, лінгвістичні маркери.