Abstract
На момент завершення Кедрової революції у червні 2005 р., остаточно визначилися як основні її здобутки, так і основні пережитки часів сирійської гегемонії. У першому випадку йдеться про виведення сирійських військ з території Ліванської Республіки, відродження демократичного ладу в країні та часткове подолання політичного конфесіоналізму; у другому – про збереження політичного фронту орієнтованого на авторитарні Сирію та Іран, подальше функціонування воєнізованого крила Хезболли, а також збереження впливу Сирії та Ірану на ліванське внутрішньополітичне життя.
Усі ці явища й нині є невід’ємними складовими ліванських реалій. До того ж відсутність сирійської окупації та недоторканість демократичного ладу можна пояснити як сприятливою зовнішньополітичною ситуацією, так і зацікавленістю у збереженні status quo з боку більшості ліванських політичних сил з Хезболлою й Амаль включно. Набули подальшого розвитку тенденції до подолання характерного для Лівану політичного конфесіоналізму. Зокрема, починаючи з середини минулого десятиліття, у Лівані розвивається новий позаконфесійний політичний рух так званого Громадянського суспільства.
Протягом 2005-2023 рр. зазнали змін і дореволюційні пережитки. Відбулося посилення просирійсько-проіранського політичного табору, котрий, щоправда нині почав дещо здавати свої позиції. Вищезгадане посилення слід пов’язувати зі збереженням воєнізованих формувань Хезболли, котрі безпосередньо чи опосередковано використовуються з метою досягнення політичних цілей цієї партії. Нарешті, не залишалася статичною й ситуація з опосередкованою сирійською та іранською політичною присутністю. Якщо до 2011 р. першість у цьому питанні належала Сирії, то за подальшого розвитку подій вона перейшла до Ірану, котрий діє через Хезболлу. Водночас, спадковий сирійський диктатор Б. аль-Асад, по мірі зміцнення становища у власній країні, намагається поновити вплив на ліванські справи.
Publisher
The State Institution - Institute of World History of the National Academy of Sciences of Ukraine
Reference87 articles.
1. Axon, A., Hewitt, S. (2018). Syria 1975/76-2018. Leiden; Boston: Brill. [In English].
2. Zelinskyi, A.L. (2022). Livan i Syriya – “seams’ki blyznyuky” Levantu: stan rechey na suchasnomu etapi [Lebanon and Syria – the “Siamese twins” of the Levant:a current situation]. Problemy vsesvitn’oyi istoriyi [Problems of World History], 3, pp. 98–113. [In Ukrainian].
3. Traboulsi, F. (2012). A History of Modern Lebanon. 2nd ed. London: Pluto Press. [In English].
4. Makdisi, S., Marktanner, M. (2009). Trapped by consociationalism: The case of Lebanon. Topics in Middle Eastern and North African Economies, 11, [Online]. Available from: http://meea.sites.luc.edu/volume11/PDFS/Paper-by-MakdisiMarktanner.pdf [In English].
5. Skorokhod, Yu.S. (2012). Diyal’nist’ mizhnarodnykh mizhderzhavnykh orhanizatsiy iz vrehulyuvannya livans’koho konfliktu : navchal’nyy posibnyk [The activity of the international intergovernmental organizations for the settlement of the Lebanese conflict: the textbook]. Kyiv: Vydavnycho-polihrafichnyy tsentr “Kyyivs’kyy universytet”. [In Ukrainian].
Cited by
1 articles.
订阅此论文施引文献
订阅此论文施引文献,注册后可以免费订阅5篇论文的施引文献,订阅后可以查看论文全部施引文献