Abstract
Стаття присвячена дипломатичним нотам СРСР від 1952 р., направленим урядам США, Великої Британії і Франції з пропозиціями вирішити т. зв. «німецьке питання» після Другої світової війни (1939-1945 рр.). У перші повоєнні роки проблема розділеної Німеччини перетворилась у загальноєвропейську, але й визначала міжнародні відносини в комплексі «Захід-Схід». Запропоноване СРСР об’єднання країни з нейтральним статусом викликало публічні дебати навіть попри те, що вирішення цього питання залишалася в руках західних союзників. Публічні обговорення радянських пропозицій сформували міф про «втрачені можливості», який став німецьким історіографічним феноменом. Міф про «втрачені можливості» був породженням з одного боку авторитарним стилем управління канцлера, а з іншого – внутрішнім протистоянням з політичними опонентами – соціал-демократами – і численними громадськими націоналістичними групами.
У статті здійснена спроба розкрити загальний контекст міжнародних ініціатив з вирішення німецького питання; стратегічне бачення держав-союзників у питанні об’єднаної Німеччини; проаналізувати радянські пропозиції і відповіді західних країн-союзників; окреслити реакцію німецького політикуму, який сприяв зародженню міфу про «втрачену можливість» для об’єднання країни. Зроблено висновок про те, що обговорення радянських пропозицій у ФРН вплинуло на вироблення стратегії «нової східної політики» кінця 1960-х – початку 1970-х рр., коли правлячі соціал-демократи на чолі з В. Брандтом дійшли висновку, що цей процес міг бути успішним лише спільно з СРСР. Безальтернативність економічної і військової західної інтеграції ФРН підтверджена часом, а міф про «втрачені можливості» нині залишається лише засобом теоретичних вправ.
Publisher
The State Institution - Institute of World History of the National Academy of Sciences of Ukraine
Reference52 articles.
1. Ruud, Van D. (1996). The 1952 Stalin Note Debate: Myth or Missed Opportunity for German Unification? Woodrow Wilson International Center for Scholars. Working Paper. No 14. Washington DC. [In English].
2. Bonwetsch, B. (2008). Die Stalin-Note 1952 – kein Ende der Debatte. Jahrbuch für Historische Kommunismusforschung. S. 106-113. [In German].
3. Kittel, M. (1993) Genesis einer Legende. Die Diskussion um die Stalin-Noten in der Bundesrepublik. 1952-1958. Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte. Jahrgang 41. Heft 3. S. 355-390. [In German].
4. Adomeit, H. (2016). Imperial Overstretch:Germany in Soviet Policy from Stalin to Gorbachev. An Analysis Based on New Archival Evidence, Memoirs, and Interviews. 2. Ed. Nomos Verlagsgesellschaft, Baden-Baden, Germany. [In English].
5. Buchheim, H. (1984). Deutschlandpolitik 1949-1972. Der politisch-diplomatische Prozeß. Stuttgart. [In German].