УПРАВЛІННЯ ІДЕНТИФІКАЦІЙНИМИ ДАНИМИ: ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ

Abstract

Масштаби, швидкість та багатовекторність розвитку науки і техніки надзвичайно ефективно впливають на правові, економічні, політичні, духовні, професійні та інші суспільних відносин. Однією із рушійних сил нової науково-технічної революції є розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, використання мережі Інтернет, створення, збереження, передача, обробка та управління інформацією. Це сприяє впровадженню технологій передачі та використання інформації в цифровому виді практично у всіх сферах суспільного життя, а саме текстових даних, фото-, аудіо-, відео-зображень, які транслюються різноманітними способами мережею Інтернет та іншими комунікаційними засобами та системами. Одним із ключових елементів технологій та систем передачі даних є наявність інформації, за якою можливо ідентифікувати їх суб’єктів та об’єктів за притаманними ним ідентифікаційними атрибутами. В українському законодавстві, зокрема в Законі України «Про захист персональних даних», відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована визначають як персональні дані. Однак, незважаючи сучасність даний закон все ж таки містить ряд недоліків та невизначеності, як в термінології так і в правових механізмах роботи із даними, за якими може бути ідентифікована особа, тобто ідентифікаційними даними.