ОЗНАКИ БАГАТОМОВНОСТІ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ КРАЇН ЄС

Abstract

Аналізуються тенденції міжкультурної комунікації, яким надається перевага в політиці і науці. Виявлено, що поширення англійської мови розглядається як основна змінна у взаємозв'язку глобалізації, інтернаціоналізації та неолібералізму. Звертається увага на те, що основним чинником інтернаціоналізації є використання англійської мови для викладання і навчання, наукових досліджень, академічних публікацій і різних форм професійного спілкування. Зазначено, що політики відводять англійській мові важливу роль в економічному розвитку, модернізації, глобальній комунікації та мобільності. Розрізняється два способи реалізації двомовного навчання в рамках інституціолізованого навчального середовища. Дослідження багатомовності показали, що загальний мовний розвиток людини – це єдиний процес, в якому навички та знання переносяться з однієї мови на іншу. Проте встановлено, що теорії та моделі дослідження багатомовності та вивчення мов у вищій школі враховують взаємозалежність у лінгвістичних знаннях та визначають лінгвістичне перенесення або зв'язок із попередніми знаннями та стратегіями вивчення мови з раніше вивчених мов як центральні елементи багатомовності, які можуть сприяти економізації вивчення іноземних мов.