КОМПЕТЕНТНІСНИЙ І КОМУНІКАТИВНИЙ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНОЇ ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УСНОМУ СПІЛКУВАННІ У МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ-ПЕДІАТРІВ

Abstract

У статті проаналізовано засади компетентнісного та комунікативного підходів, їх принципи, етапи розвитку компетентнісного підходу, результати формування та розвитку ключових компетентностей. Окремо виділено вісім найважливіших компетентностей відповідно до Європейської довідкової системи. Описано запровадження певних змін щодо застосування компетентнісного підходу до навчання іноземної мови професійного спілкування: спрямованість освітньої парадигми на формування і розвиток у студентів основних компетентностей та іншомовної професійно орієнтованої компетентності. Висвітлено погляди науковців щодо проблеми компетентності в сучасному суспільстві, акцентовано увагу на тому, що кожна компетентність побудована на поєднанні знань, навичок і вмінь, а також створенні цінностей, емоцій, здібностей, поведінкових компонентів, тобто усього того, що можна мобілізувати для активної дії. Охарактеризовано основні принципи компетентісного підходу до іншомовної підготовки майбутніх фахівців у вищій школі загалом, і лікарів-педіатрів зокрема. Доведено, що у процесі формування професійно орієнтованої англомовної компетентності в усному спілкуванні майбутніх лікарів-педіатрів одним з головних принципів є принцип активності, який реалізується за умови усвідомлення студентами необхідності володіння англомовною компетентністю в професійно орієнтованому усному спілкуванні на достатньому рівні, а також урахування цілей студентів, їх мотивів, бажань та інтересів. Доведено, що комунікативний підхід орієнтує викладача на опанування мови як системи, правил побудови одиниць мови різних рівнів та їх використання шляхом навчання мовлення, а студент у процесі спілкування за допомогою одиниць мови формує і формулює висловлювання; в межах цього підходу, навчання носить діяльнісний характер: учасники спілкування, зокрема і викладач, вирішують реальні та уявні завдання. Організація навчальної діяльності студентів передбачає виконання вмотивованих дій з мовленнєвим матеріалом для вирішення комунікативних завдань з повсякденного або професійного життя, спрямованих на досягнення цілей і намірів спілкування. Провідною у контексті нашого дослідження є мовленнєва активність студентів, яка має бути спрямована на особистісне висловлення, тобто реалізацію власних комунікативних намірів у контексті комунікативних ситуацій фахівців медичного профілю.