Abstract
У статті підіймається актуальна проблема дозвілєвої діяльності під час війни. Особливий акцент було зроблено на дослідження «третіх місць». Ця тематика стала вельми популярною в наукових колах ще у ХХ столітті. Значимість «третіх місць» відзначалися в роботах Р. Ольденбурга, Т. Стендейджа, Б. Кизилтепе та інших. Трансформація і зміна дислокації цих місць стала змінюватися ще в період пандемії, коли фізично неможливо було відвідати найулюбленіші міста. Їх стали замінювати різні структури у віртуальному просторі. На сьогодні ми бачимо іншу тенденцію в трансформації третіх місць. Це, по-перше, поява нових міст по запиту суспільства (наприклад, волонтерські пункти, безкоштовні культурні події в місті та інше). По-друге, ми бачимо тенденцію трансформування третіх місць в пункти незламності, що приводить до втрати їх основних функцій. Предметом дослідження є треті місця міста Одеси. До емпіричного дослідження залучались всі бажаючі, які на сьогодні мешкають в Одесі. Основний метод дослідження – онлайн-опитування, тобто кількісний метод. Було застосовано загальні наукові методи, за допомогою яких було інтерпретовано отримані результати опитування. В результаті чого було виокремлено основні направлення в трансформації третіх місць.
Publisher
Publishing House Young Scientist
Reference24 articles.
1. Oldenburg, R. (1989). The great good place. New York: Marlowe.
2. Standage, T. (2006). A History of the World in 6 Glasses. New York: Walker Publishing Company.
3. Crick, A. P. (2011). Rethinking Oldenburg: Third Places and Generation Y in a Developing Country Context. International CHRIE Conference, 1–22.
4. Steinkuehler, CA. & Williams, D. (2006). Where Everybody Knows Your (Screen) Name: Online Games as ‘‘Third Places’’. Journal of Computer-Mediated Communication, vol. 11, no. 4.
5. Postmes, T. & Spears, R. (2002). Behavior online: Does anonymous computer communication reduce gender inequality? Personality and Social Psychology Bulletin, 28(8), 1073–1083.