ТРАНСФОРМАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ І ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ЗАГОСТРЕННЯ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЛОКАЛІЗАЦІЇ: ПРОТИРІЧЧЯ Й ОЧІКУВАННЯ

Abstract

У статті розкрито основні теоретичні аспекти перспективної трансформації національної держави та державного управління шляхом діалектичного методу дослідження, узагальнення сучасних наукових і прикладних підходів та реальних результатів здійснення реформ в Україні. Спростовано положення стосовно можливості зникнення національної держави з міжнародної арени й обгрунтовано, що, хоча трансформація супроводжується прискоренням процесів позбавлення національних урядів частини їх функцій і відповідно частини повноважень та відповідальності шляхом як делегування донизу, так і делегування догори, держава залишатиметься як гарантом забезпечення умов життєдіяльності своїх громадян, так і основним суб’єктом системи світового господарства. Держава є відповідальною за створення умов, які сприяють повноцінному життю громадянина, а він повинен її захищати, тобто, суспільство і державу пов’язує певна сакральна взаємовідповідальність. Доведено, що найважливіша ознака держави – її суверенітет, незалежність у прийнятті рішень, і лише в умовах національної держави демократія може ефективно функціонувати як механізм публічної політики. Майбутнє народів залежатиме від того, як держави відстоюватимуть свій суверенітет. Наголошено, що у розвинених країнах помітно посилюється роль держави в управлінні економікою, що є характерним і для КНР, США та країн ЄС.