Психологічні механізми інформаційного впливу на особистість дорослої людини

Abstract

В дисертації висвітлено результати наукових пошуків в галузі медіапсихології. Здобувач звернув увагу на ті негативні сторони інформаційного прогресу, які значним чином впливають на людину, створюють дезінформацію та шкодять психологічному здоров’ю. Проаналізовано теоретичні надбання з теми інформаційного суспільства. Виділено такі його характеристики, як мінливість, невизначеність, складність, неоднозначність. Систематизовано знання про інформаційний вплив, спричинений новим суспільним етапом. Узагальнено розуміння особистості як частини соціального середовища. Мета роботи: теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити психологічні механізми інформаційного впливу на особистість дорослої людини. Наукова новизна у роботи полягає в тому, що уперше: ‒ здійснено узагальнення й систематизацію філософського, соціологічного та психологічного підходів до проблематики інформаційного впливу на особистість; ‒ визначено та описано психологічні механізми інформаційного впливу як чинника зрілої/незрілої інформаційної поведінки особистості; ‒ запропоновано параметри інформаційної зрілості. Поглиблено й розширено: ‒ наукові уявлення феноменів інформаційного впливу, інформаційної зрілості, інформаційної поведінки; ‒ розуміння сутності та компетентністної зумовленості інформаційної зрілості особистості. Набули подальшого розвитку положення про детермінацію інформаційної поведінки метакогнітивною компетентністю; удосконалено методи та інструменти вимірювання інформаційного впливу на особистість; вперше запропоновано та описано психологічні механізми інформаційного впливу, трактування концепту «інформаційна зрілість особистості» і його параметричну організацію. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що розроблені авторська анкета «Інформаційна поведінка» та навчально-розвивальна програма «Розвиток інформаційної зрілості» можуть бути використані у психологічній практиці, а також у викладанні навчальних дисциплін «Основи психогігієни», «Основи психосоматики», «Психологія здоров’я», «Медіапсихологія». Вступ дисертації містить відомості про новизну, актуальність, мету, завдання, практичне та теоретичне значення роботи, про апробацію результатів і методологію дослідження. Перший розділ окреслює теоретичні засади дослідження явища інформаційного впливу в контексті інформаційного суспільства. Описано соціально-психологічні умови існування особистості в інформаційному суспільстві, а саме: зменшення впливу традиційних соціальних норм і звичаїв на індивідуальну поведінку та взаємовідносини між людьми; доступ до інформації для всіх груп населення; доступність та зрозумілість наукової інформації для широкого загалу людей внаслідок чого підвищується рівень освіченості та наукової грамотності суспільства; залежність від інформації як усвідомлення необхідної умови для успішного функціонування в інформаційному суспільстві; використання досягнень інноваційного розвитку інформаційних технологій що призводить до глобалізації способів комунікації та культурної взаємодії та плюралізму суспільних правил. Автор запропонував та описав теоретичні положення щодо інтегрального характеру феномену інформаційної зрілості та її зумовленості внутрішніми чинниками особистісного розвитку і зовнішніми чинниками соціалізації, які реалізуються на основі психологічних механізмів інформаційного впливу що розкривають особливості відображення інформації (емоційна залученість, когнітивна процесуальність), соціальної зумовленості інформаційної поведінки (соціальне порівняння, соціальне прийняття, соціальна авторитетність), особистісної зумовленості інформаційної поведінки (диспозиційна вибірковість, диспозиційні викривлення). Окреслено вікові відмінності у процесах опрацювання інформації, зокрема обґрунтовано особливості адаптації до сучасних умов інформаційного суспільства молодих та старших людей. Підґрунтям для цього взято вікову періодизацію Erikson E. H., оскільки цей підхід відповідає епігенетичному принципу та критеріям психосоціального розвитку, що є ключовими для визначення фаз життєвого циклу людини. Такий підхід дозволив систематизувати різноманітні аспекти розвитку особистості та виявити особливості сприйняття інформації та соціальної активності на різних етапах життя. Запропоновано трактування поняття «інформаційної зрілості особистості» для позначення самодетермінованої інформаційної поведінки та виокремлено такі її параметри: особистісна зрілість, інформаційна поведінка, інформаційна компетентність та метакогнітивна компетентність. Було запропоновано припущення, що розвиток інформаційної зрілості сприятиме зниженню вразливості до інформаційного впливу. Другий розділ репрезентує результати діагностичного дослідження, які дали змогу встановити кореляції між параметрами інформаційної зрілості. Описано результати діагностичного дослідження, які дали змогу встановити кореляції між параметрами інформаційної зрілості. Використовуючи коефіцієнт rxy- Пірсона, було встановлено наявність сильного позитивного зв'язку між ними. Для порівняння параметрів інформаційної зрілості в різних вікових групах було застосовано Н-критерій Крускала-Волліса, що показав наявність статистично значущих відмінностей між групами. Застосування методу множинної регресії дозволило підтвердити, що на інформаційну поведінку мають вплив усі параметри інформаційної зрілості, зокрема, особистісна зрілість, інформаційна компетентність та метакогнітивна активність, проте метакогнітивні знання мають зворотну залежність. У третьому розділі висвітлено результати розробки й апробації навчально-розвивальної програми «Розвиток інформаційної зрілості», яка має за мету підвищення рівня інформаційної зрілості дорослої особистості через вміння шукати, аналізувати та оцінювати інформацію, розрізняти факти від дезінформації, розвиток самосвідомості, самодетермінації, саморефлексії, стимулювання творчості, саморозвиток когнітивних здібностей та здатність до прийняття обґрунтованих рішень. НРП складається з 5 блоків: медіагігієна, особистісна зрілість, свідомий вибір, критичне мислення та когнітивні здібності, кожний з яких реалізує мету відповідно до спрямованості на розвиток параметрів інформаційної зрілості. Окрім того, особливу увагу приділено формуванню навичок емоційної саморегуляції, протистоянню інформаційним маніпуляціям та рефлексії індивідуальних особливостей щодо вразливості до емоційних впливів інформаційного середовища. З метою оцінки ефективності НРП було проведено аналіз результатів діагностичного обстеження до початку і після завершення всіх занять програми. На підставі отриманих даних, з використанням непараметричного критерію Т-Вілкоксона, було встановлено загальну тенденцію збільшення показників усіх параметрів інформаційної зрілості. Автор вважає, що для розвитку інформаційної зрілості дорослих доцільними є стратегії навчальнорозвивального впливу, а засобами реалізації цих стратегій є техніки когнітивно-поведінкової терапії оскільки вони спрямовані на опанування учасниками навичок самодетермінованого регулювання емоцій та раціонального аналізу інформації, свідоме сприйняття та критичне осмислення соціальних впливів на їхнє мислення та поведінку, розпізнавання і перебудову установок у напрямку гнучкості мислення та відкритості до нової інформації. Дисертаційна праця є важливим етапом для розуміння і розвитку психологічних механізмів інформаційного впливу на особистість дорослої людини. Вважається, що робота сприятиме розвитку навичок ефективної взаємодії людей з інформацією та зниженню вразливості до інформаційного впливу. Перспективи подальших досліджень вбачаються у вивченні впливу інших факторів на формування інформаційної зрілості та розробку методик для її діагностики, а також аналіз впливу різних типів інформаційних технологій на особистість дорослої людини.