Лісові культурфітоценози як природоохоронний чинник екологічної безпеки Криворізького гірничо-металургійного регіону-Reference-Cited by-同舟云学术

Лісові культурфітоценози як природоохоронний чинник екологічної безпеки Криворізького гірничо-металургійного регіону

Published:2020 Issue: Volume: Page:
ISSN:
Container-title:
language:
Short-container-title:

Author:

Савосько Василь Миколайович,Квітко Максим Олександрович,Лихолат Юрій Васильович,Григорюк Іван Панасович

Abstract

З’ясування низки природоохоронних превентивних заходів з використанням лісових культурфітоценозів є важливою передумовою оптимізації стану навколишнього середовища в промислово розвинених регіонах України. Мета дослідження – з позицій екосистемного підходу проаналізувати лісові культурфітоценози як перспективний чинник екологічної безпеки (ЕБ) Криворізького гірничо-металургійного регіону. Матеріалами для виконання роботи слугували наукові публікації і результати власних польових досліджень, які отримано впродовж 2013 – 2019 рр. на теренах природних й штучно створених лісових фітоценозів, що розташовані в контрастних екологічних умовах та репрезентують основні різновиди деревних насаджень. Доведено, що в лісових культурфітоценозах регіону види деревних рослин перебувають у стресовому стані і втрачають стійкість внаслідок постійного впливу несприятливих екологічних чинників натурагенного та антропічнного генезису. Висунуто припущення, що лісові культурфітоценози Криворіжжя повинні набути статусу одного з ключових природоохоронних чинників, які визначають його ЕБ, як окремо цього регіону, так і України в цілому. Для цього в перспективі необхідно досягнути оптимальних показників лісистості Криворіжжя (8-10 %) шляхом створення їх з урахуванням наукових передумов нових та упорядкування існуючих насаджень. Першим етапом такого впорядкування може стати використання біогеохімічних показників системи «Листовий опад – ґрунт» як маркерів та предикторів стану деревостанів лісових культурфітоценозів регіону.

Publisher

Київ

Reference41 articles.

1. 1. Alekseev, V. A. (1989). Dyahnostyka zhyznennoho sostoianyia derevev y drevostoev [State of health of trees and stands diagnosics]. Lesovedenye [Forestry], 4, 51-57 (in Russian).

2. 2. Anguluri, R., & Narayana, P. (2017). Role of green space in urban planning: outlook towards smart cities. Urban Forestry and Urban Greening, 25, 58-65 DOI: 10.1016/j. ufug.2017.04.007.

3. 3. Antoniuk, O. P., & Pistunov, I. M. (2013). Prohnozuvannia obsiahiv ekonomichnoho vidshkoduvannia naslidkiv tekhnohennoho zabrudnennia Kryvorizkoho rehionu [Forecasting the volume of economic compensation for the consequences of man-made pollution in the Kryvyi Rih region]. National Mining University, Dnipropetrovsk. (in Ukrainian)

4. 4. Bokhan, A. V. (2014). Biznes ta mizhnarodna polityka ekolohichnoi bezpeky [Business and international politics of environmental safety]. Ekonomichnyi prostir [Economic Scope], 82, 14-23 (in Ukraine).

5. 5. Chivulescu, S., Leca, S., Silaghi, D., & Cristea, V. (2018). Structural biodiversity and dead wood in virgin forests from Eastern Carpathians. Agriculture and Forestry, 64 (1), 177- 188 DOI: 10.17707/AgricultForest.64.1.20.