Критичне мислення та феміністична епістемологія

Abstract

В статті розкривається дискусія щодо розуміння критичного мислення як універсальної характеристики способу мислення, що ґрунтується на культурно нейтральних та об’єктивних процедурах, які дозволяють здійснювати якісні судження. Критичне мислення розглядається як універсальний спосіб прийняття рішень, придатний для всіх, і перелік його ознак може тлумачитися як достатній для обмеження методів критичного мислення як раціональних. Універсальність та достатність означень критичного мислення тривалий час піддається критиці з боку феміністичної епістемології і ця дискусія спровокувала низку питань, які стосуються універсальності критичного мислення в культурному просторі загалом: чи залежать його методи і результати від культурних особливостей чи особливостей певного суспільного прошарку. Ми розглядаємо універсальність та достатність означень критичного мислення на матеріалі так званої “гендерної похибки”. Незважаючи на те, що гендерна похибка не знаходить статистично достатнього підтвердження, вона приводить до виникнення інших питань щодо універсальності критичного мислення. Раціональні та аналітичні методи агресивно витісняють інші можливі підходи щодо винесення якісних суджень. Зокрема, ми розглядаємо філософську змагальність як парадигму протиборства, що спричинила несприятливий вплив безпосередньо на саму філософію, марно обмежуючи види теорій, які могли б бути розглянуті, і питання, які могли б бути задані. Крім того, на думку феміністичної епістемології, критичне мислення не є нейтральним, оскільки носій знання не може бути відокремлений від самого знання. Ми приходимо до висновків, що насправді немає значущих відмінностей у результатах критичного мислення серед жінок та чоловіків, але має місце розходження у способах здобуття якісних суджень, що, тим не менш, приводять до потрібного результату. Феміністична епістемологія звертає увагу на переважання агресивних способів аргументації, які відсторонюють незмагальні методи, що розглядаються як менш раціональні. Легітимація як раціональних таких методів як контекстуальність, ситуативність, гносеологічна позиція “точки зору” та зв’язного знання, індивідуальний досвід може розглядатися як спосіб досягнення достатності розуміння критичного мислення.