Вступне слово до розділу «Огляд деяких фундаментальних проблем» (К. Поппер, «Логіка наукового відкриття»)

Abstract

Ця стаття є передмовою до українського перекладу першого роздiлу книги К. Поппера «Логiка наукового вiдкриття». Окреслено iсторiю написання книги та її основнi iдеї. Також схарактеризовано ключовi проблеми фiлософського пошуку К. Поппера: проблема iндукцiї, проблема демаркацiї та проблема емпiричного базису. К. Поппер спростовує метод iндукцiї, доводячи його ненадiйнiсть. Вiн вважає, що проблема iндукцiї не може бути розв’язана. Тому слiд переглянути принцип демаркацiї, запропонований логiчними позитивiстами, оскiльки той ґрунтується на iндуктивному умовиводi. Також К. Поппер пiддає критицi осмисленiсть протокольних суджень як критерiй демаркацiї. На його думку, осмисленiсть виступає як спосiб повалення метафiзики, а не як спосiб розмежування наукових та ненаукових суджень. Оскiльки неможливо раз i назавжди верифiкувати загальнi судження, К. Поппер пропонує вiдмовитись вiд цього методу, замiнивши його на фальсифiкацiю. Фальсифiкацiя полягає в потенцiйнiй можливостi висновкiв iз теорiї та одиничних суджень, на яких вона базується, бути спростованими. Фальсифiкацiя передбачає дедуктивний умовивiд, тому проблема iндукцiї не виникає. К. Поппер пiдкреслює асиметрiю мiж верифiкацiєю та фальсифiкацiєю, звертаючи увагу, що на фальсифiкацiї можна бути остаточно впевненим. Проблема критерiю демаркацiї вирiшується К. Поппером на користь фальсифiкацiї. Проти фальсифiкацiї вiн окреслює три можливi аргументи: (1) наука дає позитивну iнтерпретацiю, тому не задовольняє негативне спростування; (2) тiльки здається, що фальсифiкацiя ґрунтується на дедуктивному умовиводi; (3) асиметрiя, що виникає мiж верифiкацiєю та фальсифiкацiєю, з рiзних причин неможлива. К. Поппер спростовує можливi аргументи проти фальсифiкацiї. Проблема емпiричного базису — проблема обґрунтування одиничних суджень. К. Поппер висуває вимогу об’єктивностi наукового знання. Об’єктивне знання — означає таке, що перевiряється досвiдом. Однак протокольнi речення не можна нi перевiрити досвiдом, нi обґрунтувати iншими одиничними судженнями. Тому К. Поппер вiдкидає iдею протокольних речень.