Теоретичні підходи до визначення причин інфляції в новітніх умовах

Abstract

Стаття присвячена теоретичному обгрунтуванню причин прояву інфляційних процесів у період 2020-2023 рр. у розвинених країнах Європи з урахуванням поширення пандемії Covid-19 та російсько-української війни, що в цілому призвело до повернення інфляційного тиску та уповільнили зростання світової економіки. У статті розглянуто актуальні дослідження з даної проблематики в контексті боротьби з інфляцією сукупністю монетарних та немонетарних інструментів регулювання. У статті констатовано, що подібно до обмежувальної монетарної політики, посилення фіскальної політики та збільшення податкового тягаря на домогосподарства спровокувало протилежний ефект. Історичний досвід вказує, що інфляційний ефект війни впливає не лише на ворогуючі сторони, але й на зовнішні країни. Такий стан речей призвів до поступового усунення сприятливих антиінфляційних ефектів глобалізації через поділ і фрагментацію ланцюгів поставок. Більшість країн-членів Європейського Союзу класифікували ціновий тиск з боку сукупної пропозиції, і, окрім монетарних підходів боротьби з інфляцією основний фокус застосовуваних заходів направлено не на стримування сукупного попиту. В статті виділено кілька причин прояву інфляції у 2020-2023 рр.: відновлення від рецесії, спричиненої епідемією коронавірусу, було надзвичайно швидким, субсидії, надані на ранніх стадіях пандемії, з часом збільшували попит; зміщення сукупного попиту з послуг на товари, викликаний пандемією, виявилося постійним; пропозиція не встигала за стрімким попитом, глобальні ланцюжки створення вартості опинилися під тиском; пропозиція була особливо обмеженою на енергетичних та інших товарних ринках, що спричинило значне зростання цін і більшу волатильність. Війна Росії проти України ще більше порушила глобальне постачання стратегічно важливих товарів – сира нафта, природний газ, нікель, паладій і добрива. Все це в цілому потребує вирішення як монетарними, так і немонетарними інструментами регулювання.