Тенденції розвитку українського ринку комбікормової продукції в умовах нестабільності

Abstract

Ринок комбікормової продукції України має значний виробничий та експортний потенціал за напрямом глибокої переробки зерна, реалізація якого дозволить мобілізувати внутрішні ресурси, наростити додану вартість та сформувати фундамент для повоєнного відродження держави. В умовах нестабільності тенденції розвитку релевантного ринку змінилися, що актуалізує завдання проведення нових аналітичних досліджень у контексті стійкості ринку до внутрішніх і зовнішніх загроз. Метою дослідження є аналіз тенденцій розвитку вітчизняного ринку комбікормової продукції в секторному вимірі (сировинний, переробний, розподільчо-збутовий і споживчий сектори), визначення на підставі його результатів головних проблем релевантного ринку та шляхів їх вирішення в контексті стійкості та стратегічних завдань повоєнного відновлення України. У роботі встановлено, що у воєнний період стійкість переробного сектору ринку була вищою порівняно з експортоорієнтованим сировинним сектором. У 2022 р. порівняно з 2021 р. виробництво зерна зменшилося на 37,4 %, комбікормів – на 12,3 %. Відмінною рисою переробного сектору є олігопольний тип відносин: понад 60 % продукції в Україні виробляють агрохолдинги. У товарній структурі домінують комбікорми для птиці й свиней (61 % і 21%). Встановлено залежність динамічно-структурних змін комбікормового виробництва від тенденцій розвитку тваринництва, передусім, птахівництва. В Україні головним споживачем комбікормової продукції є сільськогосподарські підприємства: у них частка комбікормів у структурі кормів усіх видів складає 65 %, тоді як у господарств населення – всього 3 %. Фінансова нестійкість селянських господарств, які вирощують 59 % великої рогатої худоби і 85 % овець в країні, є головним чинником зменшення використання ними комбікормів (на 71 % порівняно з 2020 р.). Сучасними трендами зовнішньої торгівлі є стійке від’ємне сальдо за товарною групою 23099 «Корми для сільськогосподарських тварин», перевищення темпів приросту імпорту продукції над темпами приросту експорту, випереджаюче зростання рівня імпортних цін порівняно з експортними. Визначено економічні проблеми стійкості функціонування релевантного ринку в секторному вимірі та вектори їх впливу на ринкові процеси відтворення. На основі досвіду ЄС обґрунтовано стратегічні напрями забезпечення стійкості комбікормового ринку України в повоєнний період. Наголошено, що для переробного сектору головними завданнями є розвиток конкурентного середовища, забезпечення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках, впровадження інноваційних розробок, зокрема, біотехнологій. Прикладна значимість отриманих результатів визначається можливістю їх використання державними й профільними інституціями в ході розробки адаптивних механізмів селективного регулювання ринку комбікормової продукції.