Abstract
Мета. Дослідити продуктивність молодняку свиней при використанні пробіотичних препаратів у складі гранульованих комбікормів. Методи. Загальнонаукові: гіпотеза, експеримент, аналіз та синтез. Специфічні: морфорологічні, біохімічні та статистичні. Результати. Встановлено, що у віці 90 днів середньодобові прирости у молодняку свиней другої дослідної групи, що отримували пробіотик БТУ, були вищими, ніж у свиней контрольної групи на 27 г, (Р<0,05), у молодняку третьої дослідної групи, що отримували пробіотик субтіформ, були вищі на 42 г, різниця статистично вірогідна (Р><0,01). Середньодобові прирости у віці 120 днів були вищими у молодняку свиней другої дослідної групи, що отримували пробіотик БТУ, на 47 г, у свиней третьої дослідної групи, що отримували пробіотик субтіформ, на 56 г у порівнянні з контрольною групою. Різниця статистично вірогідна (Р><0,05, Р><0,01). У 150-денному віці середньодобові прирости у свиней другої дослідної групи були вищими на 76 г, у свиней третьої дослідної групи – на 115 г, порівняно з контрольною групою. Різниця статистично вірогідна між контрольною і дослідними групами (Р><0,05, Р><0,01). За 90 днів основного періоду досліду середньодобові прирости були вищими у молодняку свиней другої дослідної групи, що отримували пробіотик БТУ у кількості 400 г на тонну комбікорму, на 51 г, або на 9,7%, у молодняку свиней третьої дослідної групи, що отримували пробіотик субтіформ в кількості 400 г на тонну комбікорму, на 71 г, або на 13,6%. Різниця статистично вірогідна (Р><0,05, Р><0,01). Висновки. Отже, за основний період витрати енергетичних кормових одиниць на один кілограм приросту становили в першій контрольній групі 3,87 енергетичних кормових одиниць, в другій дослідній групі – 3,72 енергетичних кормових одиниць, або на 0,15 енергетичних кормових одиниць менше, в третій дослідній групі витрати становили 3,62 енергетичних кормових одиниць, або на 0,25 енергетичних кормових одиниць менше, ніж у контрольній групі.><0,05), у молодняку третьої дослідної групи, що отримували пробіотик субтіформ, були вищі на 42 г, різниця статистично вірогідна (Р<0,01). Середньодобові прирости у віці 120 днів були вищими у молодняку свиней другої дослідної групи, що отримували пробіотик БТУ, на 47 г, у свиней третьої дослідної групи, що отримували пробіотик субтіформ, на 56 г у порівнянні з контрольною групою. Різниця статистично вірогідна (Р<0,05, Р<0,01). У 150-денному віці середньодобові прирости у свиней другої дослідної групи були вищими на 76 г, у свиней третьої дослідної групи – на 115 г, порівняно з контрольною групою. Різниця статистично вірогідна між контрольною і дослідними групами (Р<0,05, Р<0,01). За 90 днів основного періоду досліду середньодобові прирости були вищими у молодняку свиней другої дослідної групи, що отримували пробіотик БТУ у кількості 400 г на тонну комбікорму, на 51 г, або на 9,7%, у молодняку свиней третьої дослідної групи, що отримували пробіотик субтіформ в кількості 400 г на тонну комбікорму, на 71 г, або на 13,6%. Різниця статистично вірогідна (Р<0,05, Р<0,01). Висновки. Отже, за основний період витрати енергетичних кормових одиниць на один кілограм приросту становили в першій контрольній групі 3,87 енергетичних кормових одиниць, в другій дослідній групі – 3,72 енергетичних кормових одиниць, або на 0,15 енергетичних кормових одиниць менше, в третій дослідній групі витрати становили 3,62 енергетичних кормових одиниць, або на 0,25 енергетичних кормових одиниць менше, ніж у контрольній групі.
Publisher
Publishing House of National Academy Agrarian Sciences of Ukraine
Reference15 articles.
1. Volkova S.F., Shcherbatova K.O. Rozvytok kombikormovoho vyrobnytstva yak osnova zabezpechennia prodovolchoi bezpeky Ukrainy [Development of compound feed production as a basis for ensuring food security of Ukraine]. Ekonomika kharchovoi promyslovosti ONAKhT [Economics of the food industry of the ONAFT], 2015, no. 2(26), pp. 5-10 [in Ukrainian].
2. Yegorov B.V. Sovremennyie tendentsii razvitiya proizvodstva kombikormov i povysheniya ikh kachestva [Modern trends in the development of compound feed production and their quality improvement]. Zernovi produkty i kombikormy [Cereal products and compound feeds], 2012, no. 3(47), pp. 33-35 [in Russian].
3. Yehorov B.V., Batiievska N.O. Tekhnolohichna efektyvnist udoskonalennia tekhnolohii hranuliuvannia [Technological efficiency of granulation technology improvement]. Naukovi pratsi ONAKhT [Scientific works of ONAFT], 2018, no. 2, pp. 10-16 [in Ukrainian].
4. Yegorov B.V., Makarinskaya A.V. Effektivnost kombikormov chetviortogo pokoleniya [Efficiency of compound feed of the fourth generation]. Zernovi produkty i kombikormy [Cereal products and compound feed], 2011, no. 3(43), pp. 33-34 [in Russian].
5. Sytko A.A. Granulirovaniye – zalog pribylnogo zhyvotnovodstva i ptitsevodstva [Granulation as a key to profitable livestock and poultry farming]. Zernovi produkty i kombikormy ONAKhT [Grain products and compound feeds of the ONAFT], 2013, no. 3(51), pp. 39-40 [in Russian].