Протеїновий комплекс зеленої маси кормових культур

Abstract

Мета. Дослідити накопичення та склад протеїну зеленої маси бобових та злакових культур під час їх росту та розвитку. Порівняти кормову та біологічну цінність різних культур, беручи до уваги їхній протеїновий комплекс, встановлюючи поживність і визначаючи найоптимальніший період використання. Методи. Визначали показники, які характеризують протеїновий комплекс зразків зеленої маси бобових ( люцерна посівна, еспарцет, козлятник, лядвенець рогатий, конюшина повзуча, горошок озимий паннонський) та злакових ( стоколос безостий та прибережний, костриця очеретяна та лучна, тимофіївка лучна, пирій середній) культур. Відбір проб проводили у відповідності до ДСТУ ISO 6497:2005, ДСТУ ISO 6496:2005, ДСТУ 7169:2010, ДСТУ ISO 6492:2003, клітковини – ДСТУ 8844:2019, ДСТУ ISO 5984:2004, ДСТУ 7982:2015. Результати. У зеленій масі сільськогосподарських культур зниження протеїну під час росту та розвитку відбувається поступово. Бобові характеризуються вмістом цих поживних речовин у фазу галуження на рівні 20-28%, у фазу початку бутонізації – уже 14-23%, а у фазу цвітіння лише – 10-16%. Зелена маса злакових культур стоколосу, костриці, тимофіївки, та інших має нижчий вміст протеїну: у фазу кущіння – 10-12%, у фазу початку появи волоті – 7-10%, а у фазу повної появи волоті – 5-6%. Тобто вміст протеїну у фазу потенційного використання у зеленій масі злакових удвічі нижчий, ніж у зеленій масі бобових. Проте його амінокислотний склад у протеїні зеленої маси злакових культур багатший на вміст незамінимих амінокислот. Висновки. Зелена маса кормових культур не є високобілковим кормом, але використання бобових культур у фазу бутонізації та початку цвітіння, а злакових у фазу появи волоті і цвітіння, дозволяє забезпечити тварин високоякісним протеїном, структурними і легкодоступними вуглеводами, мікроелементами та вітамінами. А поєднання бобових і злакових культур у сумішках балансує відповідно потребі не лише протеїнове живлення, а й кормову та біологічну цінність годівлі.