Abstract
Предмет. Стабільною тенденцією є залучення до рецептур харчових продуктів нетрадиційних інгредієнтів, які не тільки урізноманітнюють асортимент продовольства, але й часто мають непересічну цінність у сенсі підвищення його харчової цінності. До зазначених нетрадиційних інгредієнтів належать мікроводорості, що є новим перспективним джерелом харчового білка та інших ессенціальних компонентів. Отже, предметом цієї статті є обґрунтування можливості та доцільності застосування мікроводоростей у технології харчових продуктів. Мета. Раціональне осмислення наукових і техніко-технологічних питань поєднання біомаси мікроводоростей з традиційними інгредієнтами у складі харчових, зокрема м’ясних, продуктів дозволить надати зазначеним продуктам функціональних властивостей і розширити сировинну базу м’ясної промисловості. Зелені мікроводорості цілком відповідають зазначеній меті, оскільки мають збалансований амінокислотний склад, а також суттєвий вміст вітамінів, макро- мікроелементів, жирних кислот, пігментів тощо. Отже долучення мікроводоростей до складу рецептур м’ясних виробів забезпечуватиме фізіологічно повноцінне харчування, сприятиме збереженню здоров’я споживачів, підтриманню їхньої високої працездатності, належній опірності організму інфекційним захворюванням та іншим негативним чинникам. Методи. У рамках проведених досліджень використовували принципи системного підходу до наукових і фахових джерел, результатів попередніх досліджень; застосували методи причинно-наслідкового аналізу, методи логічного узагальнення результатів дослідження та формулювання висновків. Результати. Огляд літературних джерел показав, що комерціалізація мікроводоростей набирає обертів в країнах Азії, США, Європи. Виробники продуктів харчування поступово розширюють сферу використання мікроводоростей для задоволення попиту споживачів у продуктах функціонального призначення. Сфера застосування результатів. Мікроводорості є концентрованим джерелом білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин, які необхідні організму людини. Тому їх можна застосовувати як інгредієнти в технології продуктів здорового харчування і споживати як дієтичні добавки.
Publisher
Publishing House of National Academy Agrarian Sciences of Ukraine
Reference47 articles.
1. UN Press. 2022. Conflict, Humanitarian Crisis in Ukraine Threatening Future Global Food Security as Prices Rise, Production Capacity Shrinks, Speakers Warn Security Council. Cited 30 September 2022. https://press.un.org/en/2022/sc14846.doc.htm.
2. FAO. 2022. World Food Situation. https://www.fao.org/worldfoodsituation/foodpricesindex/en/. Visited 3 November 2023.
3. Geyik, O., Hadjikakou, M., Bryan, B. A. (2020). Spatiotemporal trends in adequacy of dietary nutrient production and food sources. Global Food Security, 24. https://doi.org/10.1016/j.gfs.2020.100355.
4. Fu, Y., Chen, T., Chen, S. H. Y., Liu, B., Sun, P., Sun, H., Chen, F. (2021). The potentials and challenges of using microalgae as an ingredient to produce meat analogues. Trends in Food Science and Technology, 112, 188–200. https://doi.org/10.1016/j.tifs.2021.03.050.
5. Chu, W. (2012). Biotechnological applications of microalgae. International e-Journal of Science Medicine and Education, 6, 2.