Abstract
У складі викидів у навколишнє середовище в процесі спалювання твердого палива найбільша частка припадає на оксиди нітрогену, карбону та різноманітні шлаки. Зараз виділяють три основних джерела утворення оксидів азоту: «термічні», «швидкі» і «паливні». Кожне з джерел утворення оксидів азоту має свій механізм утворення. Оксид карбону (ІІ) утворюється в умовах неповного окиснення вуглецю палива наряду з альдегідами, органічними кислотами і іншими вуглеводнями. Одним із варіантів зменшення викидів в атмосферне повітря і підвищення ступеню вигоряння твердого палива є використання електронно-каталізу, суть якого полягає в інтенсифікації первинних ендотермічних стадій реакції горіння твердого палива, які базуються на використанні спрямованої дії штучно створеної низькотемпературної плазми з упорядкованим рухом «повільних» електронів. Як джерело «повільних» електронів використовували діелектричний бар’єрний розряд. За електронно-каталітичного спалювання досягнуто зменшення концентрації нітроген (ІІ) оксиду досягає майже 49 %, а карбон (ІІ) оксиду, за тієї ж напруги, майже 33 %. Ступінь вигоряння палива збільшується на 30 %. Зменшення утворення нітроген (ІІ) оксиду можна пояснити тим, що використання електрокаталізу пригнічує утворення «термічних» та «паливних» оксидів азоту за рахунок фіксації атомарного кисню. Пригнічення утворення швидких молекул нітроген (ІІ) оксиду відбувається за рахунок збільшення теплового ефекту процесу, що протікає. Карбон (II) оксид також, завдяки кращій дифузії кисню і потоку «повільних» електронів, доокиснюються до карбон (IV) оксиду та відбувається збільшення кількості радикалів НО•.
Publisher
Oles Honchar Dnipropetrovsk National University