БЕНЕФІЦІАРИ ТА СТЕЙКХОЛДЕРИ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ДІАЛЕКТИКА ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПЕРСОНАЛІЗАЦІЇ

Abstract

Нещодавно презентований під час роботи міжнародної конференції у Лугано План відновлення України, серед найбільш значущих напрямів діяльності Уряду, визначив у том числі й ті з них, які безпосередньо пов’язані з підвищенням рівня розвитку людського капіталу. У межах відповідного напряму проблематика освіти була ідентифікована на рівні першого пріоритету діяльності держави та суспільства. Серед основних програмних заходів за цим пріоритетом Кабінет Міністрів України визначив проект «забезпечення якості університетів – синхронізація з європейськими стандартами якості та регулярні оцінки якості». Виконання цього проекту неможливо уявити без адаптування системи вищої освіти України до традицій функціонування європейського простору вищої освіти. Таке адаптування передбачає у тому числі й приведення у відповідність до міжнародних стандартів та норм вітчизняного категоріального апарату з проблематики забезпечення якості вищої освіти. У межах вітчизняного наукового дискурсу склалася стійка парадигма знань щодо категоріального змісту дефініції «стейкхолдер», але при цьому споріднена до цього феномену категорія «бенефіціар» залишилась по за фокусом дослідницької уваги. Публікація висвітлює результати аналізу змісту норм окремих з міжнародних стандартів якості щодо тлумачень відповідних категорій та фокусує увагу на особливостях взаємодії між субєктами-стейкхолдерами та субєктами-бенефіціарами щодо забезпечення якості вищої освіти. За результатами аналіз норм міжнародних стандартів якості в статті були персоналізовані суб’єкти-стейкхолдери вищої освіти, а також обґрунтовано наукову позицію авторів щодо неможливість їх ототожнення з суб’єктами-бенефіціарами. Стаття містить узагальнення щодо тлумачення авторами міжнародних стандартів якості бенефіціарів вищої освіти, а також змісту їх класифікації в залежності від рівня залученості до функціонування освітньої організації. Крім того, в статті ідентифіковано місто та висвітлена роль бенефіціарів вищої освіти на університетському рівні, що стає основою для подальшого формулювання пропозицій з удосконалення механізмів публічного управління забезпеченням якості освітньої діяльності ЗВО та якості вищої освіти. Стаття містить узагальнення щодо кореляції методів взаємодії бенефіціарів з освітньою організацією, а також висновки щодо особливостей актуалізації взаємозв’язків між бенефіціарами та стейкхолдерами вищої освіти за напрямом забезпечення її якості.