Abstract
Установлено, що цивілізованість суспільства виявляться саме у захисті слабких категорій осіб таких, як: жінки, люди похилого віку та діти. Зазначені категорії громадян є найбільш уразливими у психологічному та соціальному плані. Виявлено, що найбільш незахищеною категорією є та буде дитина. Незважаючи на те, що вона має як загальний, так і спеціальний правовий статус, на сьогодні становище дітей істотно погіршилося за рахунок військо-вих і збройних конфліктів, а також через зростання злочинів, що скоюються по відношенню до дітей, наприклад, вбивства, викрадення, незаконна торгівля, сексуальна експлуатація та інші. Аргументовано, що насильство в масштабах будь-якої країни призводить до кризи прав дитини, яка може затягнутися на кілька поколінь. Мільйони дітей зайняті не підходящою для них працею, яка пе-решкоджає їх розвитку та освіті, а також завдає фізичної чи психологічної шкоди, а що ще гірше – загрожує їхньому життю. Виявлено, що за кордоном заборонені тілесні покарання, але за статистикою щороку більше ста тисяч дітей їх отримують. Для багатьох із них, наслідком таких дій стає смерть чи самогубство, хтось тікає з дому. Акцентовано, що останнім часом збільшили-ся випадки загибелі дітей у дитячому віці. Таке насильство веде до випущення із-під догляду неповнолітніх осіб. Усе це визнано порушенням прав дитини, са-ме тому необхідно комплексно вивчити політику держави у галузі захисту прав дітей, а також запозичувати успішний закордонний досвід з метою вироблен-ня найоптимальнішого механізму захисту прав дітей.
Publisher
National University of Civil Defence of Ukraine