Affiliation:
1. National University of Civil Defence of Ukraine
2. State Emergency Service of Ukraine
3. Humanitarian Organization The Halo Trust
Abstract
Розроблено спосіб багатофакторного аналізу моделей гуманітарного підводного роз-мінування. Він передбачає реалізацію зворотного зв’язку в існуючій методиці обґрунтуван-ня оперативно-технічних рекомендацій щодо скорочення часу гуманітарного підводного розмінування водолазами-саперами шляхом двоступеневого (спочатку в натуральних, а потім в кодованих перемінних) порівняння багатофакторних моделей, які описують різні варіанти гуманітарного підводного розмінування. Це викликано тим, що важливою та не-розв’язаною частиною проблеми підвищення ефективності попередження надзвичайних си-туацій, пов’язаних з підводним розташуванням вибухонебезпечних предметів, є відсутність науково-обґрунтованого підходу до проведення багатофакторного аналізу різних способів підводного гуманітарного розмінування. Спосіб розглянуто на прикладі двоступеневого порівняльного аналізу багатофакторних моделей підводного підйому вибухонебезпечних предметів вибухонебезпечних предметів водолазами-саперами Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) шляхом застосування загальноприйнятого підходу та у разі використання спеціалізованого пристрою у вигляді прямокутного «кошика» з жорсткими ребрами розміром 600х600х150 мм, який було зроблено в підпорядкованому підрозділі ГУ ДСНС України у Херсонській області. Багатофакторний аналіз існуючої та нової моделей підтвердив, що використання спеціалізованого технічного приладу для підйому вибухоне-безпечного предмету водолазами-саперами суттєво (з рівнем значимості a=0,05) впливає на час підводного гуманітарного розмінування. Крім цього, при рівні значимості двосторон-нього ризику a=0,01 в обох випадках можна говорити, що на час підйому вибухонебезпеч-ного предмету особовим складом ДСНС впливають тільки рівень підготовленості та умови проведення підводного розмінування.
Publisher
National University of Civil Defence of Ukraine
Reference22 articles.
1. Huet, C., Mastroddi, F. (2016). Autonomy for underwater robots. European perspective. Auton Robot, 40, 1113–1118. doi: 10.1007/s10514-016-9605-x
2. Cooper, N., Cooke, S., Burgess, K., Business, R. (2018). Dealing with Unexploded Ordnance (UXO) in the Marine Environment. Coasts, Marine Structures and Breakwaters. Published Online: August 21, 2018. doi: 10.1680/cmsb.63174.0157
3. Mijajlovic, V. (2013). The Regional Center for Divers Training and Underwater Demining. The Journal of ERW and Mine Action. 17(2/13). Available at: https://commons.lib.jmu.edu/cisr-journal/vol17/iss2/13
4. Miller, Gunnar. (2011). From a DC-3 to BOSB: The Road to a Breakthrough in Military Safety Measures Against the Risks of Historic, Explosive Ordnance. Marine Technology Society Journal, Volume 45, Number 6, November/December 2011, 9, 26–34. doi: 10.4031/MTSJ.45.6.1
5. IMAS 09.60:2014, IDT. Underwater Survey and Clearance of Explosive Ordnance (EO). Available at: https://reliefweb.int/sites/reliefweb.int/files/resources/mineactionstandards.org_fileadmin_MAS_documents_imas-international-standards_english_series-9_IMAS_09.60_Underwater_Survey_and_Clearance_of_Explosive_Ordnance__EO_.pdf