Affiliation:
1. National University of Civil Defence of Ukraine
Abstract
За допомогою математичної моделі процесу генерування та подавання компресійної піни, інтегрованої у програмне середовище MathLab проведено дослідження впливу технічних параметрів системи компресійної піни, зокрема тиску в системі, розміру повітряного та рідинного сопла на її кратність. На сьогодні поза увагою залишились невирішена частина проблеми проектування цих систем, яка полягає у дослідження впливу її технічних параметрів на властивості піни, а саме на її кратність, від якої залежить вогнегасна ефективність. Встановлено, що за збільшенням тиску від 4 до 6 бар, а також підвищенні діаметру рідинного сопла від 4 мм до 8 мм спостерігається зменшення кратності на 136 %. При подальшому підвищенні тиску до 8 бар та збільшенні діаметру водяного сопла до 12 мм спостерігається зниження кратності на 85 %. У разі підвищення тиску та збільшенні діаметру сопла для подавання повітря у 1,5 рази, спостерігається підвищення кратності майже у 2,5 рази та становить 18. У разі підвищення тиску у 2 рази та збільшення розміру отвору для подавання повітря на 200 % від нижніх рівнів чинників спостерігається підвищення кратності майже у 4,5 разів. У разі збільшення або зменшення водяного сопла відповідно зменшується або зростає кратність піни. Зміна кратності від зміни діаметра повітряного сопла має обернено пропорційний характер відносно водяного сопла, а саме за збільшення або зменшення діаметра повітряного сопла кратність відповідно зростає або зменшується. За сталого тиску та змінних діаметрів рідинного та повітряного сопел результати схожі – чим більше діаметр повітряного та чим менше діаметр водяного сопла, тим більше кратність піни. Отримані результати у вигляді регресійних рівняння є важливими, оскільки дозволяють визначати потрібні параметри систем генерування та подавання компресійної піни в залежності від того, піну якої кратності необхідно отримати.
Publisher
National University of Civil Defence of Ukraine
Reference10 articles.
1. 1. Dong–Ho, R., Jang–Won, L., Seonwoong, K. (2016). Class B Fire–Extinguishing Performance Evaluationof a Compressed Air Foam System at Differen Air–to–Aqueous Foam Solution Mixing Ratios. Applied Science, 6(191), 2. doi: 10.3390/app6070191
2. 2. Jing–yuan, C., Mao, X. (2014). Experimental Research of Integrated Com-pressed Air Foam System of Fixed (ICAF) for Liquid Fuel. Procedia Engineering, 71, 44.doi: 10.1016/j.proeng.2014.04.007
3. 3. Dhrupad, P. (2017). Experimental study of pressured ropan bubble size in a laboratory scale compressed air foam generation system, 135. URI: https://hdl.handle.net/11124/171192
4. 4. Tim, R., Simone, K. (2018). Design fires with mixed-material burning cribs to determine the extinguishing effects of compressed air foams. Fire Safety Journal, 98, 3. doi: https://doi.org/10.1016/j.firesaf.2018.03.004.
5. 5. Grachulin, A. V., Kamlyuk, A. N., Navrocki, O. D., Grachulin, A. V. (2017). Tushenie pozharov penogeneriruyushchimi sistemami so szhatym vozduhom. Vestnik Universiteta grazhdanskoj zashchity MCHS Belarusi, 1, 44. doi:10.33408/2519-237X.2017.1-1.44