Експериментальна перевірка моделі розповсюдження небезпечних газів при їх осадженні

Abstract

Проведено експериментальну перевірку адекватності теоретичної моделі розповсюдження небезпечних газів у потоці повітря при його інтенсивному осадження дисперсними струменями. Порівняльний аналіз результатів виконаних експериментів вкладається в довірчий інтервал, розрахований за критерієм Фішера з надійністю 0,95. Це засвідчує достовірність розроблених раніше математичних моделей сорбції небезпечних газів. Результати експериментів підтвердили високу інтенсивність сорбції аміаку водним потоком та продемонстрували, що використання водяних завіс може суттєво знизити розміри ураження атмосфери небезпечними газами. Для проведення достовірних експериментальних досліджень та моделювання умов осадження небезпечних газів на шляху розповсюдження повітряного потоку розроблена та створена експериментальна камера для дослідження сорбційних процесів. Розроблені експериментальна камера та методика проведення досліджень передбачають забезпечення безпеки при роботі з небезпечними газоподібними речовинами. Конструкційне виконання корпусу камери у вигляді витягнутого циліндра із мережею газоаналізаторів дозволяє вимірювати динаміку просторового розповсюдження газів при різній інтенсивності потоку. Методика проведення експерименту передбачає три основних змінних параметри – швидкість повітряного потоку, інтенсивність та дисперсність рідинного потоку та додаткові змінні параметри, що визначаються фізико-хімічною природою сорбційних процесів – температура та тиск навколишнього середовища, хімічний склад рідини. Використання при проведенні досліджень розробленої експериментальної камери дозволить вимірювати інтенсивність сорбційних процесів газоподібних речовин потоком дисперсних рідин, рідинних сумішей та розчинів. Проведено перевірку ефективності практичного використання методики прогнозування інтенсивності ліквідації надзвичайних ситуацій із викидом небезпечних газів.