Abstract
Проаналізовано літературні дані вітчизняних та іноземних учених стосовно стерилізації вихідних експлантів хвойних видів за розмноження їх у культурі in vitro, зокрема і Thuja occidentalis L. Досліджено вплив різної концентрації стерилянтів та їх експозиції на деконтамінацію вихідних експлантів досліджуваного виду. Наведено методику виконання експериментальних досліджень із отримання асептичної культури Thuja occidentalis L. для подальшого мікроклонування. Застосовано ступінчасту схему деконтамінації, яка складалась із двох основних етапів: первинної та модифікованої стерилізації. На першому етапі експланти обробляли протічною водою із детергентом ("Твін 80"), пероксидом водню (Н2О2) (1; 2; 3 % та 3; 5; 10 хв), етиловим спиртом (С2Н5ОН) (50; 70; 96 % та 5; 10; 15 с) у зазначених концентраціях і поєднаннях. Здійснено модифікацію первинної схеми стерилізації такими основними хімічними агентами NaClO (10; 20; 30 % та 3; 5; 7 хв), AgNO3 (0,1; 0,2; 0,3 % та 5; 10; 15 хв) та HgCl2 (1; 2; 3 % та 5; 10; 15 хв). Для запобігання внутрішнім інфекціям використано 0,1 %-й антибіотик "Іманін". Досліджено індивідуальний вплив трьох основних хімічних реагентів на ефективність стерилізації (ЕС) та життєздатність експлантів (ЖЕ) Thuja occidentalis L. Встановлено, що найвища ЖЕ (76,6 %) спостерігається за середніх параметрів концентрації та експозиції AgNO3 ЕС (0,2 %; 10 хв). Із збільшенням концентрації та експозиції AgNO3 ЕС зростає від 53,3 до 90,0 %. Концентрація NaClO істотно впливає на ЕС порівняно із експозицією (життєвість експлантів становить 90 % за тривалості обробітку 3 та 5 хв), а за 7 хв експозиції 93 % за максимальної концентрації (30 %). Найвищу ЖЕ (70,0 %) забезпечила мінімальна концентрація реагента (10 %) за максимальної експозиції (7 хв), де отримано ту концентрацію 20 % і експозицію у 5 хв, які забезпечили 73,3 % живих експлантів. Досліджено, що ЕС із використанням реагента HgCl2 значно зростала із збільшенням його досліджуваних параметрів (понад 76,7 %), але максимальна концентрація (3 %) та експозиція (15 хв.) забезпечувала найвищу ЕС. Найвища ЖЕ спостерігалась за мінімальної концентрації (1 %) – від 73,3 до 83,3 % із найвищим показником за експозиції 10 хв. Встановлено оптимальну комбінацію первинної стерилізації та модифікованої деконтамінації, що дає змогу забезпечувати ЕС на рівні 89,3±0,83 % та ЖЕ – 87,7±1,00 %.
Publisher
Ukrainian National Forestry University
Subject
General Earth and Planetary Sciences,General Environmental Science
Reference21 articles.
1. Badoni, A., & Chauhan, J. S. (2010). In vitro sterilization protocol for micropropagation of Solanum tuberosum cv. Kufri Himilini. Academia Arena, 2(4), 24–27.
2. Chalupa, V. (2004). In vitro propagation of European larch (Larix decidua Mill.). Journal of Forestry Science, 50(12), 553–558.
3. Diner, A. M., Strickler, A., & Karnovsky, D. F. (1986). Ininiation, elongation, and remultiplication of Larix decidua micropropagules. New Zealand Journal of Forestry Science, 16(3), 306–318.
4. Gopal, J., Minocha, J. L., & Dhaliwal, H. S. (1998). Microtuberization in potato (Solanum tuberosum L.). Plant and Cell Reproduction, 17, 794–798.
5. Harry, I. S., Thompson, M. R., Lu, Chin-Yi, & Thorpe, T. A. (1987). In vitro plantlet formation from embryonic explants of eastern white cedar (Thuja occidentalis L.). Tree Physiol, 3(3), 273–283.
Cited by
1 articles.
订阅此论文施引文献
订阅此论文施引文献,注册后可以免费订阅5篇论文的施引文献,订阅后可以查看论文全部施引文献