Санітарний стан лісів Національного природного парку "Гуцульщина" та причини його ослаблення

Abstract

Досліджено сучасний санітарний стан бука лісового (Fagus sylvatica L.), ялиці білої (Abies alba Mill.) та ялини європейської (Picea abies (L.) Karsten) у Національному природному парку "Гуцульщина" та визначено першопричини їх ослаблення, втрати біотичної стійкості і продуктивності. З'ясовано, що сучасні екологічні виклики, зокрема такі як глобальні зміни клімату, антропогенний тиск, атаки шкідників та епіфітотійне поширення збудників інфекційних хвороб, є предикторами вразливості лісів, що призводить до порушення стратегій їхнього збереження і відновлення. Розраховано та проаналізовано середні значення показника санітарного стану за 2022-2023 рр. на підставі детального лісопатологічного обстеження 15 пробних площ, а також ідентифіковано видовий склад патологій інфекційного характеру у деревостанах дослідного регіону. Встановлено, що загальний санітарний стан лісів за участю бука лісового, ялиці білої та ялини європейської, що ростуть в умовах Національного природного парку "Гуцульщина", наразі потрібно вважати ослабленим. Середньозважений показник санітарного стану становить 2,50 з варіюванням від 1,39-3,55 (у 2022 р.) і 1,53-3,52 (у 2023 р.). Спостерігається повільне, проте стійке, збільшення площ розладнаних і загиблих деревостанів. Зафіксовано наявність дерев V і VІ категорій стану, осередки бактеріозу, мікозних хвороб і стовбурових шкідників. Під час обстежень відзначено типову симптоматику бактеріальної водянки ялиці (збудник – фітопатогенна бактерія Lelliottia nimipressuralis (Carter 1945)), раку ялиці (збудник – іржастий гриб Melampsorella cerastii (Pers.) J. Schröt. 1887), нектріозу бука (збудник – гриб-ксилотроф Neonectria ditissima (Tul., & C. Tul.) Samuels & Rossman 2006). Серед комплексу афілофороїдних макроміцетів найбільшу кількість видів зареєстровано на деревах бука європейського, найменшу – на ялиці білій. Найпоширенішою виявилася група ксилотрофних базидіоміцетів, серед яких зареєстровано збудники кореневих і стовбурових гнилей (гриби родів Heterobasidion Bref. 1888 та Armillaria (Fr.) Staude 1857, а також видів Phellinus hartigii (Allesch., & Schnabl) Pat., 1903, Fomitopsis pinicola (Sw.) P. Karst. 1881, Fomes fomentarius (L.) Fr. 1849 та ін). Відзначено, що врахування санітарного стану стає ключовим чинником під час розроблення наукових і практичних рішень для забезпечення стійкості та збереження корінних природних лісів Національного природного парку "Гуцульщина".