Спонтанне заліснення верхових боліт Шацького поозер'я та важливість активного їх збереження-Reference-Cited by-同舟云学术

Спонтанне заліснення верхових боліт Шацького поозер'я та важливість активного їх збереження

Published:2024-03-28 Issue:3 Volume:34 Page:53-62
ISSN:2519-2477
Container-title:Scientific Bulletin of UNFU
language:
Short-container-title:SBUNFU

Author:

Ященко П. Т.^ORCID,Гамкало З. Г.^ORCID,Часковський О. Г.^ORCID,Турич В. В.^ORCID

Abstract

Доведено потребу збереження боліт як азональних природних екосистем, зникнення яких в Україні, та й у світі загалом, стало важливою екологічною проблемою сучасності. Проаналізовано причини зникнення боліт, основними з яких визнано проведення у 70-х роках ХХ ст. осушувальних меліорацій, особливо у регіоні Полісся, та посилення їх спонтанного заліснення внаслідок пониження загального рівня обводненості. Розглянуто особливості утворення верхових боліт, відображено структурно-функціональну специфіку їх рослинного покриву. Встановлено, що заліснення боліт зумовлює втрати біотичного і ландшафтного різноманіття. Такі деструктивні зміни у рослинному покриві боліт проаналізовано на прикладі Шацького поозер'я. За результатами багаторічних комплексних досліджень з'ясовано місце розміщення верхових (оліготрофних) боліт на поозер'ї, охарактеризовано стан збереженості виявлених ділянок болотної рослинності. Для візуалізації досліджень подано набір світлинаграфій, що відображають ступінь залісненості окремих типів боліт (безлісні трав'яні, рідколісні, цілком заліснені) на Шацькому поозер'ї та в Рівненському природному заповіднику. З'ясовано, що вилучення деревного намету у 1975 р. на частині болота "Втенське" сприяло збільшенню участі журавлини і сфагнів у рослинному покриві, тобто зумовило повернення цієї ділянки на попередню (безлісну трав'яну) стадію розвитку. За даними багаторічного моніторингу рослинності цього модельного болота проаналізовано особливості відновлення лісу на місці обезлісненої ділянки, а сучасний ступінь заліснення та просторово-часові його зміни в процесі сильватизації відображено на підставі дешифрування космічних знімків за період 2005-2022 років. Зроблено висновок, що у природоохоронному аспекті вплив заліснення на верхові болота Шацького поозер'я є негативним. Для збереження та відновлення відкритих оліготрофних боліт необхідне застосування методів активної їх охорони на підставі лісівничих заходів, зокрема періодичного зрідження чи вилучення деревостану. Природоохоронні рішення щодо збереження боліт сприятимуть пом'якшенню наслідків змін клімату та адаптації природних екосистем до змін клімату, одночасно забезпечуючи безліч супутніх вигод для економіки та суспільства.

Publisher

Ukrainian National Forestry University

Reference45 articles.

1. Abdul Malak, D., Marin, A. I., Trombetti, M., & San Roman, S. (2021). Carbon pools and sequestration potential of wetlands in the European Union, European Topic Centre on Urban, Land and Soil Systems, Viena and Malaga. https://doi.org/10.13140/RG.2.2.34986.34243

2. Afanasyev, D. Ya., Bilyk, G. I., Bradis, E. M., & Gryn, O. F. (1956). Classification of vegetation of the Ukrainian SSR. Ukrainian botanical journal, 13(4). 63–82. [In Ukrainian].

3. Alohina, O. V., Korus, M. M., Turych, V. V., Shpakivska, I. M., & Yashchenko, P. T. (2022). Sylvatization of post-agrarian ecosystems of Shatsk Lakeland. Monograph. Lviv: PP "Bona Publishing House". https://doi.org/10.1007/978-3-030-23069-2

4. Anderson, A., Ray, D., & Pyatt, D. (2000). Physical and hydrological impacts of blanket bog afforestation at Bad a Cheo, Caithness: the first 5 years. Forestry, 73, 467–478. https://doi.org/10.1093/forestry/73.5.467

5. Anderson, R. (2010). Restoring afforested peat bogs: results of current research. Forest Research, Research Note, 8 p. URL: https://cdn.forestresearch.gov.uk/2010/04/fcrn006.pdf