Abstract
Зосереджено увагу на тому, що удосконалення інтернеу речей став концепцією зростання та розвитку розумного міста, адже, надаючи різноманітні інтелектуальні додатки, такі як інтелектуальний транспорт, промисловість 4.0 і розумне фінансування, вони можуть покращити якість життя своїх мешканців. Розумні міста, засновані на сучасних інформаційних технологіях, є потребою сьогодення для вирішення проблем урбанізації та покращення загального добробуту громадян. Оскільки обмін даними має важливе значення для сприяння системній інтеграції міських секторів, насамперед розвитку розумних його складових, то існує потреба в децентралізації, прозорості та відкритості інтеграції міських секторів для ефективного розповсюдження даних між ними. Технологія блокчейн забезпечить вищий рівень безпеки, відстежуючи транзакції в незмінному, безпечному, децентралізованому і прозорому розподіленому реєстрі. При розробленні архітектури мережі розумного міста важливо враховувати підмережі. Прикладом є розумна структура міста, де давач під'єднаний до лінії освітлення, яка може бути частиною великої архітектурної програми. Розумна будівля може бути частиною мережі розумного міста. У зв'язку з цим потрібно враховувати той факт, що дані можна передавати не тільки локально, а й через велику мережу будівель і загалом у велику мережу міст. Розроблення нових мереж "розумного міста" необхідно для вирішення поточних обмежень щодо їхньої побудови. Встановлено, що побудова мережі "розумного міста" нового типу має важливе значення для оптимізації національної системи управління та її потенціалу. Це вимагає співпраці всіх секторів державного управління для формування позитивного механізму стимулювання процесу обміну інформацією. Охарактеризовано потенціал та внесок блокчейну у розумні міста шляхом вивчення та аналізу літератури наукових досліджень щодо концепції та основ створення блокчейну, в т.ч. його дещо найпрактичніші застосування. Розроблено проект гібридної мережі розумного міста на підставі блокчейну та IoT та конкретні деталі запропонованої моделі.
Publisher
Ukrainian National Forestry University
Reference24 articles.
1. Biryukov, A., & Khovratovich, D. (2016). Egalitarian Computing. USENIX Security Symposium, 315–326. https://doi.org/10.48550/arXiv.1606.03588
2. Biryukov, A., Dinu, D., & Khovratovich, D. (2015). Argon 2: the memory-hard function for password hashing and other applications. Semantic Scholar, 11 p. URL: https://orbilu.uni.lu/bitstream/10993/31652/1/Argon2ESP.pdf
3. Bitcoin Historical Data. [Available online]. URL: https://www.kaggle.com/mczielinski/bitcoin-historical-data, Accessed date: 18 Oct 2023
4. Bocek, T. M., Rodrigues, B. B., Strasser, T., & Stiller, B. (2017). Blockchains everywhere – a use-case of blockchains in the pharma supply-chain. 2017 IFIP/IEEE Symposium on Integrated Network and Service Management (IM), 772–777. https://doi.org/10.23919/INM.2017.7987376
5. Coelho, F., Larroche, A., & Colin, B. (2017). Itsuku: a Memory-Hardened Proof-of-Work Scheme. IACR Cryptology ePrint Archive, 2017, 1168. URL: https://eprint.iacr.org/2017/1168.pdf