Abstract
На прикладі Центрального Полісся України показано особливості використання електрофізіологічних показників (імпедансу (R) і поляризаційної ємності (C)) є перспективним методом індикації стадій впливу напіввільного утримання мисливських тварин на лісові насадження. На території Центрального Полісся функціонує близько 30 вольєрів, у яких утримують кабана дикого (Sus scrofa L.). Досліджено сезонні зміни діелектричних показників сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) на території вольєрів ТОВ "УТМР", ГО "ЖОМК "Касадор", ДП "Баранівське ЛМГ", ДП "Лугинське ЛГ", ДП "Коростишівське ЛГ" та ГО "Романівський МРК "Ірбіс-Брачки", площа яких не перевищує 5,0 га. Закладено 12 пробних площ (шість з яких – контрольні) у соснових деревостанах віком 60-91 рік, які зростають за ІБ-ІІ класом бонітету. Пробні площі розташовані у трьох типах лісу (В2-дС, С2-гдС, С3-гдС). Вимірювання діелектричних показників виконували у лютому-березні, червні-липні та жовтні-листопаді упродовж 2018-2020 рр. приладом Ф4320 на частоті 1000 Гц за методикою Г. Т. Криницького. Встановлено, що діелектричні показники мають виражену динаміку та характеризують сезонні зміни інтенсивності процесів життєдіяльності. Поляризаційна ємність на пробних площах коливалася у лютому-березні в межах 5,68±0,17-7,46±0,25 nF, у червні-липні вона зросла до 11,31±0,67-24,55±0,91 nF, а у жовтні-листопаді знизилася до 6,03±0,29-8,97±0,27 nF. Показники імпедансу впродовж сезону спочатку знизилися від 22,43±0,63-36,10±2,48 кОм до 10,20±0,54-21,83±1,35 кОм, а потім зросли до 20,50±0,59-33,35±2,49 кОм. Встановлено достовірну різницю діелектричних показників насаджень Pinus sylvestris для вольєрів ДП "Баранівське ЛМГ" (С – tф = 2,72-3,88 та R – tф = 2,24-3,05; t05 = 2,02) та ДП "Лугинське ЛГ" (С – tф = 2,78-11,69 та R – tф = 2,52-8,93; t05 = 2,02). Коефіцієнт варіації поляризаційної ємності на дослідних пробних площах за періодами спостереження становив відповідно 14,1-19,4 %, 16,6-31,5 % та 8,9-21,7 %, а імпедансу – 12,7-34,7 %, 15,7-35,2 % та 12,8-38,4 %. У червні-липні (період активної вегетації), на фоні загального зростання показників поляризаційної ємності та зниження імпедансу, відчутно зросли коефіцієнти варіації поляризаційної ємності на ПП ((Fфакт = 47,56 >> F0,95 (1; 21) = 4,35)) порівняно з попереднім періодом, водночас для імпедансу таке збільшення коефіцієнта варіації не спостерігається ((Fфакт = 0,24 < F0,95 (1; 21) = 4,35)). Отримані результати досліджень свідчать про неоднозначність впливу напіввільного утримання Sus scrofa на життєдіяльність дерев Pinus sylvestris.
Publisher
Ukrainian National Forestry University
Reference33 articles.
1. Chemerys, I. A. (2008). Phytoindication of the state of the environment using electrophysiological methods. Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2, 186–191. [In Ukrainian].
2. Derekh, O. I. (2014). Dielectric parameters of Oak and Beech trees of areas with different stages of recreational digression in green space of Lviv. Scientific Bulletin of UNFU, 24(8), 119–124. [In Ukrainian].
3. Derevjanchuk, Yu. L., & Zaika, V. K. (2011). The morphophysiological reaction of pine trees infecting by Armillariella mellea. Scientific Bulletin of UNFU, 21(9), 18–24. [In Ukrainian].
4. Fensom, D. S. (1963). The bioelectrical potentials of plants and their functional significance. Can. J. Bot., 41, 831–851.
5. Fensom, D. S. (1966). On measuring electrical resistance in situ in higher plants. Can. L. Plant Sci., 46, 169–175.