Оцінювання фітомеліоративної ролі зелених насаджень парків і скверів північного району міста Рівне

Abstract

Досліджено фітомеліоративну роль парків і скверів найбільш антропогенно навантаженого північного району Рівного. З'ясовано, що в межах досліджуваного району налічується три парки і сім скверів, зелені насадження яких представлені 26 родинами, 46 родами, 80 таксонами з домінуванням родин Rosaceae Juss., Salicaceae Lindl. та Oleaceae Lindl. Встановлено, що у парках та скверах зростає 24 види дерев і кущів з пилозахисними властивостями, 42 види газостійких і середньогазостійких та 8 видів слабогазостійких, 34 види деревно-чагарникових рослин з фітонцидними властивостями. Виявлено, що найвищі показники затримання пилу мають Tilia cordata L., Salix alba L. та Syringa vulgaris L. і становлять 1,903±0,246; 0,876±0,357 та 0,862±0,073 мг/см2 листка відповідно. Найменше затримує пил Sorbus aucuparia L. (0,151±0,047 мг/см2 листка). У північному районі за рівня озеленення 13,6 % росте 55,3 % газостійких видів та 44,7 % – з фітонцидними властивостями, які виконують сануючі функції. З'ясовано, що баланс продукування кисню і поглинання вуглекислого газу зеленими насадженнями парків і скверів на досліджуваній території становить 2,3 тис. т О2 та 2,03 тис. т СО2 за рік відповідно. Виявлено, що для більшості об'єктів озеленення характерний порівняно високий показник коефіцієнта фітомеліоративної ефективності від 6,166 до 8,955. Низький показник з коефіцієнтом 1,069-1,768 встановлено тільки для трьох скверів, які мають спрощену структуру фітоценозів та недостатню кількість деревно-чагарникових рослин. Запропоновано рекомендації для підвищення фітомеліоративної ефективності зелених насаджень парків і скверів досліджуваного району міста.