Abstract
Оцінювання впливу напіввільного утримання мисливських тварин на компоненти лісових біогеоценозів є актуальним завданням для запобігання та унеможливлення їх деградації. Дослідження здійснено на території двох об'єктів напіввільного утримання мисливських тварин, користувачами яких є ДП "Баранівське ЛМГ" (Явненське лісництво) та ТОВ "Клуб "КСК"" (Поташнянське л-во ДП "Радомишльське ЛМГ") у межах Центрального Полісся. Ступінь впливу напіввільного утримання мисливських тварин визначено в умовах свіжого дубово-соснового субору (В2-дС) на основі повних геоботанічних описів методом порівняння бальної оцінки ґрунтових параметрів: вологості ґрунту (Hd), мінливості зволоження ґрунту (Fh), кислотності ґрунту (Rc), кількості солей (Sl), вмісту мінерального азоту (Nt), вмісту кальцію та магнію у ґрунті (Ca), аерованості ґрунту (Ae). Встановлено, що середні бали вологості ґрунту (контроль 11,93±0,12; вольєр 11,89±0,11) та аерованості ґрунту (контроль 6,38±0,08; вольєр 6,46±0,08) у вольєрах та на контрольних ділянках не мають достовірної різниці. Інші ґрунтові параметри мають тенденцію до збільшення у межах вольєрів порівняно з контрольними ділянками. Так, перемінність зволоження ґрунту на контрольних ділянках характеризувалася середнім балом 5,36±0,11, збільшуючись у вольєрах до 5,94±0,14 бала (Fфакт. = 10,58 > F0,95 = 4,30), кислотність ґрунту становила 5,80±0,12 бала на контрольній ділянці, збільшуючись у вольєрах до 6,49±0,11 бала (Fфакт. = 17,36 > F0,95 = 4,30). Збільшення виявлено як для загальної кількості солей у ґрунті, так і для кальцію та магнію, а також для мінерального азоту. Загальний вміст солей оцінено у 5,33±0,01 бала на контролі, тоді у вольєрі він становив 5,78±0,12 бала (Fфакт. = 9,14 > F0,95 = 4,30). кількість кальцію та магнію у ґрунтах контролю та у вольєрі характеризувалася середнім балом 5,56±0,12 та 5,97±0,11 відповідно та свідчить про збільшення їх кількості у ґрунтах вольєрів (Fфакт. = 6,29 > F0,95 = 4,30). Виявлено збільшення вмісту мінерального азоту у ґрунті в середньому від 4,16±0,01 бала на контрольних ділянках до 4,74±0,11 бала на ділянках вольєрного утримання тварин (Fфакт. = 27,33 > F0,95 = 4,30). Збільшення у вольєрах показників кислотності ґрунту, вмісту кальцію, магнію та мінерального азоту зумовлене, вірогідно, привнесенням до ґрунту солей натрію, калію та азотистих речовин з сечею та екскрементами ратичних тварин.
Publisher
Ukrainian National Forestry University
Reference37 articles.
1. Blinkova, O. I. (2014). Synfitoindykatsiia rekreahennykh zmin ekolohichnykh umov zapovidnoho urochyshcha "Borzhava" (Zakarpatska nyzovynna oblast). Visnyk ONU. Seriia: Biolohiia. Vol. 19, 2(35), 21 33. [In Ukrainian].
2. Bondar, I. P. (2000). Kilkisni ta yakisni pokaznyky opadu v riznykh typakh umov mistsezrostannia lisostaniv Kyivskoho Polissia ta yikh vplyv na grunt. Naukovyi visnyk natsionalnoho ahrarnoho universytetu, 27, 94 103. [In Ukrainian].
3. Bondarenko, V. D., Bilyi, V. V., & Khodzinskyi, V. P. (2007). Zmina fizyko-khimichnykh vlastyvostei gruntu pid vplyvom ryiuchoi diialnosti svyni dykoi. Problemy Zakhidnoho Polissia. Naukovyi visnyk Nadsluchanskoho instytutu, 1, 117 121. [In Ukrainian].
4. Bulakhov, V. L., Pakhomov, A. S., & Pilipko, E. N. (2015). Vliianie roiushhei deiatelnosti kabana (Sus scrofa Linnaeus, 1758) na komponenty razlichnykh biogeotcenozov. Izvestiia Irkutskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriia: Biologiia. Ekologiia. Vol. 13, 16 26. [In Russian].
5. Diduch, Ya. P. (2011). The ecological scales for the species of Ukrainian flora and their use in synphytoindication. Kyiv: Phytosociocentre, 176 p.