Abstract
Досліджено особливості коренеутворення напівздерев'янілих живців троянд сорту Mildred scheel чайно-гібридної групи. Наведено результати впливу різних концентрацій мікродобрива Фульвогумін та поєднання його з іншими видами стимуляторів коренеутворення. Вважають, що для укорінення стеблових живців велике значення має наявність пластичних речовин, зокрема вуглеводів, з якими пов'язані всі основні процеси життєдіяльності рослин. Вихідним матеріалом для розмноження троянд були відділені від рослин частини, а саме − стеблові напівздерев'янілі живці, які висаджували у теплицю навчально-науково-виробничого відділення УНУС, облаштовану дрібнодисперсним зволоженням. За отриманими результатами з'ясовано, що інтенсивність процесу коренеутворення стеблових живців троянди сорту Mildred scheel залежить не тільки від досліджуваних регуляторів росту, а й від їх концентрації та правильно підібраної комбінації. Застосування всіх препаратів позитивно впливало на індукційні процеси утворення нових тканин живців троянд. Однак, якщо аналізувати тільки частку укорінених живців, то найвищою вона є у варіанті 7 (100 %), при цьому інтегрований показник укорінення становить 61,6 % і не є найвищим з-поміж досліджуваних варіантів. Тому оптимальнішим ми вважаємо варіант 3 – частка укорінення 90 % й інтегрований показник 69,0. Якщо ж взяти для порівняння Контроль (варіант 8), то тут спостерігаємо 60,0 % укорінених живців та 22,0 % інтегрованого показника. Варто зазначити також, що використовуючи Фульвогумін у концентрації 100 мл/л отримано 40 % укорінених живців з інтегрованим показником укорінення 12,0 %. Проте, в разі використання такої концентрації Фульвогуміну у поєднанні з Янтарною кислотою (варіант 5) частка укорінення становить 85,0 % за інтегрального показника укорінюваності 53,8 %. А поєднання Фульвогуміну 100 мл/л з Нафтилоцтовою кислотою дало значно гірші показники, порівняно із контролем – 40,9 % та 10,6 % відповідно. Очевидно, ці два стимулятори не є повністю сумісними.
Publisher
Ukrainian National Forestry University
Reference16 articles.
1. Borochov, A., Mayak, S., & Halevy, A. H. (1976). Combined Effects of Abscisic Acid and Sucrose on Growth and Senescence of Rose Flowers. Physiologia Plantarum, 36(3), 221–224. https://doi.org/10.1111/j.1399-3054.1976.tb04416.x
2. Buts, M. A., Davydenko, A. F., & Tunda, G. A. (2003). Instruktsiya po tekhnologii vyrashchivaniya roz v zashchishchennom grunte. Kyiv: Kiyevskoye Opytnopokazatelnoye khozyaystvo po dekorativnomu sadovodstvu, 28 p. [In Ukrainian].
3. Cárdenas-Navarro, & R., López-Pérez, L. (2011). Vegetative propagation of rose: effects of substrate, light and leaf persistence. Scientia Agropecuaria, Vol. 2(4), 203–211.
4. De Vl Eeschouwer O. (2004). Roses made easy – Octopus Publishing Group Ltd. 10 p.
5. Horielov, O. O. (2010). Vykorystannia stymuliatoriv koreneutvorennia pry vehetatyvnomu rozmnozhenni vilkhy. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu, 27, 125–127. [In Ukrainian].