Зміна хімічних властивостей ґрунтів внаслідок сильватизації перелогових земель (Сколівські Бескиди, Українські Карпати)

Abstract

Екстенсивні методи використання природних ресурсів за період радянського етапу землекористування зумовили масштабне розширення площ сільськогосподарських земель внаслідок розорювання лісових земель, прибережних захисних смуг, схилів тощо. Складні погодні умови, низька родючість земель, масштабні ерозійні процеси, що локалізувались на розораних ділянках, соціально-економічні та демографічні фактори дещо зменшили сільськогосподарське освоєння гірського регіону. Особливо наймасштабнішого занепаду сільськогосподарські угіддя зазнали в період розпаду Радянського Союзу, що характеризувався розпадом радгоспних і колгоспних господарств. Як наслідок, значні площі ріллі, сіножатей і пасовищ були переведені в перелогові землі. За результатами польових і лабораторних досліджень на чотирьох модельних ділянках ліс → пасовище → сіножать → рілля, що відображають сукцесійну послідовність, виявлено певну закономірність зміни хімічних властивостей в межах ґрунтового профілю. Зокрема pH під пасовищем, сіножаттю та ріллею, порівняно з лісовими біогеоценозами, змінюється від сильно- до середньо- та слабокислої реакції ґрунтового розчину. Встановлено зменшення показників вмісту гумусу в ґрунті, а особливо у верхніх горизонтах. Якщо в лісових біогеоценозах pН горизонти класифікуються як "високогумусні", то під пасовищами та сіножатями ‒ "середньогумусні". Отримані результати зумовлені відсутністю щорічного надходження до ґрунту поживних речовин через опад і відпад відмерлої фітомаси. На відміну від лісових біогеоценозів, у межах лучних екосистем (пасовище та сіножаті) зафіксовано збільшення показників у верхньому горизонті аміачного та нітратного азоту, що зумовлено зростанням однорічних та багаторічних рослин, зокрема конюшини лучної (Trifolium pratense L.). На ділянках, які не мають розвиненого трав'яного покриву, виникають ерозійні процеси. Передусім це небезпечно для оpних ділянок. Унаслідок цього із ґрунту вимивається частина поживних речовин, що призводить до його збіднення. Без внесення органічних добрив ділянки стають мало придатними для використання. Не високі показники нітратного азоту в ґрунті під ріллею можуть бути спричинені вимиванням його в нижні горизонти. У разі зменшення агрогенного навантаження або за його відсутності верхній шар ґрунту відновлюється. Відновлення відбувається через поступове надходження до ґрунту гумусу, зокрема завдяки відмерлим рослинним решткам. Унаслідок проникнення вглиб дрібних коренів рослин, які розпушують верхні горизонти, виникають сприятливі умови для функціонування ґрунтової біоти, що активно бере участь у трансформації органічної речовини ґрунту. За результатами проведених досліджень для оцінювання стану перелогових земель запропоновано використовувати такі індикатори стану ґрунтового середовища, як: pH ґрунтового розчину та вміст гумусу в ґрунті.