Особливості росту дуба звичайного в культурах, створених різними видами садивного матеріалу, в південно-східній частині Лівобережного Лісостепу
-
Published:2024-05-23
Issue:5
Volume:34
Page:29-34
-
ISSN:2519-2477
-
Container-title:Scientific Bulletin of UNFU
-
language:
-
Short-container-title:SBUNFU
Abstract
Проаналізовано показники росту та приживлюваність саджанців дуба звичайного (Quercus robur L.) на трьох ділянках 2-річних лісових культур у Дергачівському лісництві ДП "Харківська ЛНДС". Дослідні культури були створені восени 2021 р. однорічними сіянцями із закритою кореневою системою, вирощеними в контейнерах з агроволокна об'ємом 1407 см3 та пінополістирольних касетних контейнерах з об'ємом комірки 510 см3, а також відкритою кореневою системою, вирощеними у теплиці весняно-літнього типу з поліетиленовим покриттям, в умовах свіжої кленово-липової діброви. Установлено, що об'єм контейнера істотно вплинув на ріст сіянців дуба. З'ясовано, що висота сіянців дуба із закритою кореневою системою в контейнерах з агроволокна наприкінці першого року їх вирощування була більшою на 63 і 62 % порівняно із сіянцями в касетних контейнерах і сіянцями з відкритою кореневою системою. Відзначено, що перевищення за діаметром кореневої шийки сіянців у відносних показниках становило відповідно 15 % для обох варіантів. Виявлено, що об'єм контейнера також істотно вплинув і в подальшому на ріст саджанців дуба у створених культурах. З'ясовано, що значення висоти, приросту за висотою та діаметра кореневої шийки дворічних саджанців дуба в культурах, створених сіянцями, вирощеними в контейнерах з агроволокна, було на 16, 23 і 4 % більшим порівняно з культурами, створеними сіянцями, вирощеними в касетних контейнерах, і відповідно на 19, 28, 4 % більшим порівняно з культурами, створеними сіянцями із відкритою кореневою системою. З'ясовано, що різниця в показниках росту між дворічними саджанцями дуба в культурах, створених сіянцями, вирощеними в касетних контейнерах, і сіянцями із відкритою кореневою системою була незначною – в межах 3-6 % за висотою та приростом у висоту. Відзначено, що значення діаметра було однаковим для обох варіантів. Установлено, що дещо краща приживлюваність характерна саджанцям дуба у 2-річних культурах, створених сіянцями із закритою кореневою системою, – 92-94 % проти 87 % у культурах, створених сіянцями із відкритою кореневою системою. Наведені результати досліджень доцільно використати під час розроблення рекомендацій з удосконалення технології створення лісових культур дуба звичайного в умовах південно-східної частини Лівобережного Лісостепу України.
Publisher
Ukrainian National Forestry University
Reference20 articles.
1. Danylenko, O. M., Rumiantsev, M. Н., Tarnopilskyi, P. B., Mostepaniuk, A. A., & Yushchyk, V. S. (2022). Features of growth and condition of English oak standsof various densitiesin Kharkiv Forest Research Station. Forestry and Forest Melioration, 140, 49–56. https://doi.org/10.33220/1026-3365.140.2022.49 2. Danylenko, O. M., Rumiantsev, M. Н., Tarnopilskyi, P. B., Yushchyk, V. S., & Mostepaniuk, A. A. (2023). Features of the growth of planted young oak stands established with containerized seedlings in Kharkiv Forest Research Station. Forestry and Forest Melioration, 142, 79–88. https://doi.org/10.33220/1026-3365.142.2023.79 3. Dey, D. C., Kabrick, J. M., Gold, M. (2006). The role of large container seedlings in afforesting oaks in bottomlands. Gen. Tech. Rep. SRS-92. Asheville, NC: U.S. Department of Agriculture, Forest Service, Southern Research Station, 218–223. URL: https://www.fs.usda.gov/research/treesearch/23381 4. Dominguez-Lerena, S., Herrero Sierra, N., Carrasco Manzano, I., Ocaña Bueno, L., Peñuelas Rubira, J. L., & Mexal, J. G. (2006). Container characteristics influence Pinus pinea seedling development in the nursery and field. Forest Ecology and Management, 221(1-3), 63–71. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2005.08.031 5. Dumroese, R. K, Landis, T. D., Pinto, J. R., Haase, D. L., Wilkinson, K. W., & Davis, A. S. (2016). Meeting forest restoration challenges: using the target plant concept. Reforesta, 1, 37–52. https://doi.org/10.21750/REFOR.1.03.3
|
|