Abstract
З'ясовано, що чисельність відвідувачів державного історико-культурного заповідника "Тустань" за 2019 р. становить 145 958 осіб, що майже втричі більше, ніж зафіксовано у 2012 році. Для зменшення негативного рекреаційного впливу на ґрунтовий покрив працівники заповідника "Тустань" у 2007-2008 рр. облаштували шлях. Встановлення дерев'яного настилу позитивно вплинуло на основні фізичні та водно-фізичні властивості ґрунтів. За результатами польових та експериментальних досліджень у 2020 р. виявлено, що майже через 12 років після облаштування шляху показники щільності ґрунту на стежках (під дерев'яним настилом) були достатньо близькими до контрольних та становили 0,93 та 0,79 г/см 3 відповідно, хоча й показники щільності твердої фази ґрунту залишалися помітно вищими, що, беззаперечно, засвідчує значний рекреаційний вплив у минулому. Збільшення відвідувачів більше як утричі на туристичному шляху "Стежками легендарної Тустані" спричинило витоптування узбіч стежки з дерев'яним перекриттям та формування додаткових, паралельних стежок. Показники щільності ґрунту становили на цих ділянках 1,25-1,28 г/см³, що в 1,5 раза більше, ніж на контролі. Збільшення щільності ґрунту значно зменшили показники загальної шпаруватості та водопроникності. Практична водонепроникність верхніх горизонтів (0,04-0,07 мм/хв проти 4,13 мм/хв на контролі) зумовлює формування на стежці поверхневого стоку води, внаслідок чого немає лісової підстилки та зростають показники щільності твердої фази ґрунту. Оцінено стан стежки за такими критеріями, як: 1) ширина стежки; 2) наявність додаткових/паралельних стежок; 3) кількісні та якісні зміни у рослинному покриві обабіч стежки (для лучних екосистем) та наявність/відсутність лісової підстилки на стежці (для лісових екосистем); 4) ущільнення ґрунту; 5) розвиток ерозійних процесів (глибина ерозійного врізу та об'єм винесеного пухкого матеріалу з 1 м²). На підставі цих параметрів встановлено, що туристичний шлях "Стежками легендарної Тустані" зараховано до ІІІ категорії з V, що, згідно з класифікацією Р. Прендкого, оцінюють як "шлях під загрозою". Запропоновано організаційно-управлінські та інженерні заходи: 1) замінити низький дерев'яний настил на стежці на високий та ширший – не менше 1,5 м; 2) встановити бар'єри, обмеживши стежку поручнями; 3) облаштувати місця для тимчасового перепочинку чи проведення екскурсій; 4) виконати інженерні роботи для відновлення деградованих ділянок.
Publisher
Ukrainian National Forestry University
Reference26 articles.
1. Amarovych, E. (2020). Active protection of nature in the BdPN 2020 in the year. Internet-byuleten Natsionalnoho parku Beshchady, 20–23. [In Polish].
2. Amodio, A., Cerda, A., Aucelli, P., & Garfi, V. (2019). Assesment of soil erosion along a mountain trail in the Eastern Iberiamo Penisula. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/340600865_Assesment_of_soil_erosion_al ong_a_mountain_trail_in_the_Eastern_Iberiamo_Penisula_Spain; https://doi.org/10.13140/ RG.2.2.15142.88647
3. Arinushkina, E. V. (1970). Manual for the chemical analysis of soils. Izd-vo Moskva un-ta, 482. [In Russian].
4. Brusak, V. P. (2018). Methodological aspects of the study of recreational digression of microrelief tourist routes. Problemy heomorfolohii ta paleoheohrafii Ukrainskykh Karpat ta prylehlykh terytorii. Lviv: VC LNU im. I. Franka, 1(8), 108–120. [In Ukrainian].
5. Brusak, V. P., & Malets, V. B. (2018). Methodical aspects of research of recreational digression of microrelief of tourist routes. Pryrodni resursy rehionu: problemy vykorystannia, revitalizatsii ta okhorony: Materialy III-oho mizhnar. nauk. seminaru. Lviv: VC LNU imeni Ivana Franka, 58–63. [In Ukrainian].