Abstract
У статті розглядається феномен популяризації україномовного контенту на YouTube як форма культурного спротиву, з акцентом на мові як інструменті та символі національної та культурної ідентичності. Основна мета дослідження - проаналізувати мовні вподобання та інтерпретувати їх з точки зору культурного спротиву, щоб визначити, чи обирають українці україномовний контент як загальну тенденцію, чи як засіб протистояння домінуванню російськомовного контенту на YouTube. Рф часто використовує YouTube для поширення дезінформації, пропаганди, просування ворожих наративів та проведення інформаційно-психологічних операцій. Переважання російськомовного контенту має негативні наслідки для української культури та потенційно підриває суверенітет і культурну цілісність країни. Крім того, накопичення російськомовного контенту перешкоджає розвитку власного культурного продукту в Україні та посилює інформаційний контроль з боку рф. Тому необхідно всебічно вивчити та оцінити феномен «культурного спротиву» в межах YouTube. Це дослідження концептуалізує культурний спротив через такі категорії, як ставлення до української мови в просторі YouTube, поведінкові практики та уявлення про важливість мови. Ці аспекти кількісно досліджуються в статті за допомогою онлайн-опитування, спрямованого на українську аудиторію YouTube. Результати свідчать про значне зміщення уподобань у бік україномовного контенту, що контрастує з ситуацією, яка спостерігалася у 2021 році. Дані підтверджують статистично значущу кореляцію між розумінням важливості мови та вибором української як мови споживання контенту на YouTube. Дослідження демонструє, що надання переваги україномовному контенту є активною складовою культурного спротиву на цифровій платформі YouTube, а не пасивним вибором. Ці висновки підкреслюють стратегічну роль мови у формуванні культурного спротиву та створюють основу для розуміння цієї складної концепції в цифрову епоху.
Publisher
Lesya Ukrainka Volyn National University
Reference18 articles.
1. Безсмертна, Н. (2022). Функціонування української мови в умовах повномасштабної агресії росії проти України. Українознавчий альманах, (30), 8-16.
2. Кулик, В. (2016). Мова й ідентичність в Україні після Євромайдану. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, (2), 90-103.
3. Ляхович, Г. В. (2017). Мовна спільнота як агент соціалізації індивіда. Грані, 20(1), 42-47.
4. Хоменко, Т., Колісник, Ю. (2023). Втрати української культури у російсько-українській війні: культурно-інформаційний спротив. Вісник Одеського національного університету. Історія, Політологія, Економіка, Соціологія, 52-53, 357-366. https://doi.org/10.30970/vjo.2023.52-53.11749.
5. Центр контент аналізу (2022). Українська мова у соцмережах: що змінилося після початку повномасштабної війни? https://bit.ly/3M5Vgae.