Моделі фізичної та технічної підготовленості регбістів 14–15 років

Abstract

Необхідність створення моделей підготовленості спортсмена на різних етапах спортивної підготовки зумовлює досягнення високих спортивних результатів. Мета статті – розробити моделі фізичної та технічної підготовленості регбістів 14–15 років з урахуванням ігрового амплуа. Матеріал і методи: у дослідженнях для визначення модельних рівнів підготовленості відібрано показники десяти регбістів (п’яти нападників і п’яти захисників) резерву й кандидатів до національної збірної України віком 14–15 років. Модельні характеристик фізичної та технічної підготовленості регбістів високої кваліфікації (п’яти нападників і п’яти захисників), визначалися за показниками гравців, які входять до складу національної збірної України. Швидкості здібності гравців визначалися за показниками бігу з високого старту на 30 м, 60 м, 100 м, показники витривалості – за результатами бігу на 400 м та 12-хвилинного бігу, швидкісно-силових здібностей – у стрибку в довжину, у потрійному стрибку з місця, у стрибку вгору з місця. Показники сили регбістів оцінювались у тестових вправах: згинання та розгинання рук в упорі лежачи, підтягування з вису, жим штанги лежачи, підйом штанги на груди та присідання зі штангою на плечах. Спеціальна фізична підготовленість гравців визначалася за показниками тестів «біг на 30 м із м’ячем у руках», «біг 5 хв», «човниковий біг (3х10 м)». Показники технічної підготовле- ності регбістів визначались у таких контрольних вправах, як удар м’яча «свічка», ловля м’яча після удару, удар і ловля м’яча з ходу, удар на дальність із рук, «Дроп-удар», удар по воротах. Результати. У дослідженні представлено розроблені моделі фізичної та технічної підготовленості регбістів 14–15 років залежно від їх ігрового амплуа. Основу розроблених моделей становлять спеціально підібрані тести, спрямовані на визначення показників загальної й спеціальної фізичної підготовленості та технічної підготовленості регбістів. Розроблені моделі фізичної й технічної підготовленості в подальшому можуть використовуватися як орієнтири педагогічного контролю в дитячо-юнацьких спортивних школах, спеціалізованих дитячо-юнацьких школах олімпійського резерву, школах вищої спортивної майстерності України. Вони дають можливість визначити рівень розвитку найбільш важливих рухових здібностей регбістів і визначити міру відповідності модельному рівню. Висновки. Під час порівняння показників підготовленості встановлено, що рівень загальної фізичної підготовленості регбістів 14–15 років становив 70 % від показників кваліфікованих регбістів; рівень спеціальної фізичної підго- товленості – приблизно 83 % від показників кваліфікованих регбістів; рівень технічної підготовленості – у середньому 65 % від показників кваліфікованих регбістів.