Система антиоксидантного захисту хворого на ешерихіоз організму під час та після введення у стан гіпобіозу

Abstract

Введення тварин у стан гіпобіозу розглядають як один із перспективних способів боротьби із ешерихіозом. При цьому стан антиоксидантної системи організму за цих умов залишається не вивченим. Тому метою роботи було дослідити активність антиоксидантної системи організму у печінці молодих, хворих на різних стадіях ешерихіозу щурів, при застосуванні щодо них гіпобіозу та після виведення із нього. Встановлено, що введення у стан гіпобіозу тварин на І ст. протікання ешерихіозу активує СОД, каталазу, знижує показники системи глутатіону, однак вже на 1-у і 3-у добу відповідно після припинення дії гіпобіозу має місце нормалізація досліджуваних величин до контрольних. За умови введення тварин у стан гіпобіозу на ІІ і ІІІ стадії хвороби СОД і каталазна активність зростали, а вміст відновленого глутатіону суттєво знижувався. Показники стабілізувалися через 3 та 6 діб після припинення дії гіпобіозу. Отже, введення хворих тварин у стан гіпобіозу активує СОД і каталазу печінки, вичерпує запаси відновленого глутатіону та пригнічує активність його ензимів інтенсивніше, ніж сама хвороба, однак після виведення тварин із стану гіпобіозу показники повертаються до контрольних величин.