РОЛЬ СОЦІАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА В АКТУАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ОСОБИ

Abstract

Мета. Актуальними завданнями українського суспільства є активна залученість його членів у покращення благополуччя соціуму у близькій та віддаленій часовій перспективі, формування рівних можливостей для особистісного розвитку та конструктивний захист особистих інтересів, враховуючи при цьому інтереси суспільства. Ефективні зміни передбачають розвиток соціальної відповідальності особи як суб’єкта суспільної взаємодії. Соціальна відповідальність особи розглядається як схильність добровільно, на основі розуміння і прийняття соціальної значущості своїх дій, брати на себе обов’язок діяти з користю для суспільства: будучи учасником вирішення та попередження соціальних проблем у близькій та віддаленій часовій перспективі із збереженням особистого благополуччя. Будучи членом суспільства, особа одночасно є суб’єктом (рушієм суспільних змін) та об’єктом соціального середовища (як представник соціальних груп, інституцій та організацій з встановленими нормами і загальноприйнятими правилами діяльності). Мета статті полягає у розкритті ролі соціального середовища в актуалізації соціальної відповідальності особи. Методи. Cистематичний огляд емпіричних досліджень чинників соціальної відповідальності особи. Результати. Встановлено, що соціальне середовище (сім’я, близьке оточення/друзі, навчальне середовище, робоче середовище, держава/органи самоврядування) впливає на актуалізацію соціальної відповідальності особи. Зокрема, соціально відповідальні цінності та норми (формальні та неформальні), як характеристики соціального середовища, є чинником формування і модератором вияву соціальної відповідальності особи; повага, довіра, підтримка як характеристики міжособистісних стосунків у соціальному середовищі позитивно пов’язані із соціальною відповідальністю особи. Висновки. Реалізація потенційно можливого позитивного впливу соціального середовища на соціальну відповідальність особи вбачається шляхом розвитку корпоративної соціальної відповідальності інституцій та організацій на законодавчому рівні.