Abstract
Метою статті ставилося емпірично дослідити, яким чином залежно від проявів ідентичності відбувається переживання загроз у громадян України.
Методи. Онлайн-опитування, семантичний диференціал; частотний аналіз, кореляційний аналіз за критерієм Спірмена, інтерпретація та узагальнення результатів емпіричного дослідження.
Результати. Загальна вибірка респондентів проведеного дослідження становила 451 особу. Емпіричне дослідження включало вивчення таких видів ідентичності, як місцева або локальна, громадянська, східнослов’янська, європейська, професійна, релігійна. На наявність загроз респондентами оцінювалися дії з боку близького оточення, української влади, суспільства загалом, громадян інших країн, росіян. Крім того досліджувалася оцінка респондентами з різними видами ідентичності таких психологічних показників, як міри власної травматизації, спрямованості своєї поведінки в момент небезпеки щодо інших людей, посилення уваги до проблем безпеки, впливу подій на їхню активність та оптимізм.
Висновки. З’ясовано, що громадяни України, які мають виражені місцеву і громадянську ідентичності, позитивно сприймають українську владу, близьке оточення і суспільство та не бачать загроз з їхнього боку, що можна характеризувати як прояв консолідованої позиції під час війни. Водночас у них спостерігаються високі показники психологічної травматизації, спрямованості їхньої поведінки в момент небезпеки щодо інших людей, посилення уваги до проблем безпеки, впливу подій на активність та оптимізм. Такі прояви свідчать про ознаки зараджувальної поведінки в момент небезпеки, де з одного боку, проблема загроз не зникає з поля зору і навіть посилюється увага до неї. З другого боку, зростає активність таких громадян, вони зберігають надію, що їм вдасться впоратися із цими випробуваннями. Найбільшу загрозу для громадян з вираженою місцевою, громадянською, європейською варіантами ідентичності несуть росіяни. Перспективи подальших досліджень полягає у розширенні емпіричного дослідження впливу війни на ідентичність громадян України.
Publisher
Lesya Ukrainka Volyn National University
Reference18 articles.
1. Abrashkevichus, G. O. (2012). Vplyv sotsiokulturnoi vzaiemodii na problemy identychnosti [The Influence of Sociocultural Interaction on Identity Problems]. Tavriiski studii. Kulturolohiia - Taurian studios. Culturology. http://nbuv.gov.ua/UJRN/tsk_2012_2_6 [in Ukrainian].
2. Bystryts'kyi, E. (2013). Identychnist, spilnota i politychne sudzhennia [Identity, community and political judgement]. Filosofska dumka - Philosophical Thought, 4, 41-61. http://journal.philosophy.ua/article/nid6768 [in Ukrainian]
3. Boiko, S. T. (2019). Psykholohichna bezpeka osobystosti v umovakh rozirvanoho informatsiinoho prostoru [Psychological Personality Safety in the Conditions of the Broken Informational Space]. Psykholohiia: teoriia i praktyka - Psychology: Theory and Practice: Collection of Scientific Articles, 1 (3), 32-43. http://dx.doi.org/10.31339/2617-9598-2019-1(3)-32-43 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.31339/2617-9598-2019-1(3)-32-43
4. Gornostai, P. P. (2012). Kolektyvna travma ta hrupova identychnist [Collective Trauma and Group Identity]. Aktualni problemy psykholohii malykh, serednikh ta velykykh hrup - Actual problems of psychology of small, medium and large groups, 2, 89-95. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol21-year2018-5 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.33120/popp-Vol21-Year2018-5
5. Zelenkevich, L.P. (2019). Identychnist v umovakh obiednanykh hromad [Identity in the conditions of the united communities]. Naukovo-teoretychnyi almanakh Hrani - Scientific and theoretical almanac «Grani», 22 (2), 5-15. DOI: https://doi.org/10.15421/171916 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.15421/171916