Abstract
Мета статті полягає у теоретичному аналізі проблеми морального дистресу в науковій літературі, з’ясуванні основних аспектів вивчення відповідної проблематики та встановленні особливостей прояву морального дистресу шляхом вторинного аналізу результатів емпіричних досліджень науковців.
Методи. У статті застосовано методи теоретичного вивчення наукової літератури (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація підходів науковців) стосовно висвітлення проблеми переживання морального дистресу.
Результати. Проблеми морального дистресу в науковій літературі висвітлюється здебільшого шляхом її вивчення в ході реалізації професійної діяльності медичних працівників. Моральний дистрес розглядають як моральні страждання, які виникають в особистості в ситуації наявності знань про те, яким чином потрібно діяти, але неможливості діяти відповідно, через встановлені інституційних обмежень. Виокремлюють види морального дистресу: первинний (описують власне як моральний дистрес) та реактивний (розглядається як «моральний залишок»). Емпіричними маркерами морального дистресу є: почуття гніву, розчарування та провини, неможливість втілення морального судження в дію, невпевненість у собі, відсутність наполегливості, конформізм, уявне безсилля, відсутність критичності і розуміння ситуації тощо. Фізичними наслідками тривалого переживання морального дистресу для особистості можуть бути: безсоння, нудоту, мігрені, кишково-шлункові розлади, плаксивість та значне фізичне виснаження. В якості необхідної та/або достатньої умови переживання морального дистресу, на думку науковців, можуть виступати: моральне судження/необхідність вибору, інституційне/правове обмеження, психологічний ефект/вплив, моральний конфлікт, загроза моральної цілісності та автентичності, внутрішні обмеження та моральний клімат установи. У єдності з теорією морального дистресу розглядають теорію моральної розплати, стрижнем якої є аналіз переживання моральної розплати медсестрою: легкість, ситуативна прив’язка, вирішення та рефлексія.
Висновки. Здійснений теоретичний аналіз проблеми морального дистресу засвідчив складність та неоднозначність у визначені відповідного поняття, його показників та чинників. Теоретична розвідка означеної проблематики вказує на доцільність та важливість ґрунтованого вивчення морального дистресу з урахуванням вікового, статевого та професійного аспектів, а також актуальність та необхідність розробки програми психологічної підтримки осіб, які переживають моральний дистрес, комплексу заходів для збереження психічного здоров’я вразливих верств населення в умовах військових дій.
Publisher
Lesya Ukrainka Volyn National University
Reference29 articles.
1. Boreiko, Yu. (2014). Povsiakdenni relihiini praktyky yak skladova sotsialnykh vzaiemovidnosyn [Everyday religious practices as a component of social relations]. Ukrainske relihiieznavstvo - Ukrainian Religious Studies, 71-72, 46-54. [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32420/2014.71-72.430
2. Boreiko, Yu. (2015). Relihiina identychnist yak konstrukt povsiakdennosti [Religious identity as a construct of everyday life]. Relihiia ta sotsium - Religion and Society, 4, 79-84. [in Ukrainian].
3. Zasiekina, L., Kozihora, M. (2022). Kros-kulturna adaptatsiia ta standartyzatsiia shkaly symptomiv moralnoi travmy [Cross-Cultural Adaptation and Psychometric Properties of Moral Injury Symptoms Scale]. Psykholohichni perspektyvy - Psychological Prospects Journal, 39, 139-152. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-zas DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-zas
4. American Association of Critical-Care Nurses. (2006). AACN Public Policy Position Statement: Moral Distress. Aliso Viejo, CA: American Association of Critical-Care Nurses (AACN). https://www.aacn.org/policy-and-advocacy/aacn-position-statement-moral-distress-in-times-of-crisis
5. Boyle, D.A., Bush, N.J., (2018). Reflections on the emotional hazards of pediatric oncology nursing: four decades of perspectives and potential. Jornal of Pediatric Nursing,40, 63-73. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pedn.2018.03.007