Abstract
В статті запропонований методологічний підхід до обґрунтування системи показників ефективності перспективного зенітного ракетного комплексу дальньої дії з використанням системи імітаційного моделювання бойових дій. Для цього використовується багаторівнева процедура зовнішнього проектування, яка передбачає визначення ієрархічної системи показників перспективного зенітного ракетного комплексу дальньої дії та їх зв’язок з основними тактико-технічними характеристиками комплексу і його складових частин. Показано, що для оцінювання ефективності зенітного ракетного комплексу доцільно використовувати ієрархічну систему показників, центральне місце якої займає сукупність показників його основних бойових можливостей. На верхньому рівні ієрархії знаходяться інтегровані показники – коефіцієнти бойового потенціалу та його технічного рівня. На нижньому рівні – основні тактико-технічні характеристики бойових і технічних засобів перспективного комплексу, які визначають його бойові властивості щодо боротьби з засобами ракетного нападу. Показано, що для обґрунтування системи показників ефективності необхідно мати сукупність моделей бойового застосування перспективного зенітного ракетного комплексу дальньої дії в очікуваних умовах оперативно-тактичної обстановки. Викладена процедура рішення задачі обґрунтування показників ефективності перспективного зенітного ракетного комплексу дальньої дії за результатами моделювання бойових дій при альтернативних варіантах складу його бойових засобів.
Publisher
Ivan Kozhedub Kharkiv National Air Force University KNAFU
Reference20 articles.
1. Корабельников А. П., Криницкий Ю. В. Тенденции применения сил и средств воздушного нападения и направления совершенствования противовоздушной обороны. Военная мысль. 2021. № 2. С. 28–35.
2. Михайлов Д. В. Война будущего: возможный порядок нанесения удара средствами воздушного нападения США в многосферной операции на рубеже 2025–2030 годов. Воздушно-космические силы. Теория и практика. 2019. № 12. С. 44–52.
3. Ананьев А. В., Рыбалко А. Г., Петренко С. П., Ильинов Е. В. Способ совместного применения беспилотных летательных аппаратов малого класса и многофункциональных бомбардировщиков при поражении средств противовоздушной обороны на маршруте полета. Воздушно-космические силы. Теория и практика. 2021. № 19. С. 10–28. https://doi.org/10.24412/2500-4352-2021-19-10-28.
4. Лузан А. Г. Противоракетная и противовоздушная оборона на театрах военных действий: история, реалии и перспективы. Воздушно-космическая оборона. 2019. № 4 (101). С. 76–86. https://doi.org/10.30981/2587-7992-2019-101-4-76-86.
5. Лузан А. Г. Новые структуры группировок ПРО-ПВО на театрах военных действий – требование времени // Воздушно-космическая сфера. 2019. № 3(100). С. 94–103. https://doi.org/10.30981/2587-7992-2019-100-3-94-103.