Abstract
В даній статті проведено аналіз впливу неоднорідності аерозольної завіси на виявлення та розпізнавання об’єкту. Застосована частотно-просторова гіпотеза зображення, яка може бути сприйнята зором лише на таких відстанях, коли компоненти частотного спектра спостережуваного об’єкта виявляються в діапазоні частот, що сприймаються зором. Показана графічна залежність оптичної передавальної функції від оптичної товщини аерозольної завіси. При цьому використано рівняння переносу зображення через середовище, що розсіює, отримано рівняння для визначення дальності видимості просторово-протяжних об’єктів для випадку спостереження неозброєним оком за денних умов освітленості. Зроблено висновки про те, що дальність видимості просторово-протяжних об’єктів в аерозольній завісі тим більша (менша), ніж більші (менші) кутові розміри об’єкту або чим більші (менші) розміри часток аерозолю.
Publisher
Ivan Kozhedub Kharkiv National Air Force University KNAFU
Reference16 articles.
1. Марешаль А. Структура оптического изображения / А. Марешаль, М. Франсон. – М:. Мир, 1964. – 256 с.
2. Перрен Ф. Методы оценки оптических систем / Ф. Перрен // Успехи физических наук. – 1963. – № 2(78). – С. 307-343.
3. Соколов О.А. Видимость под водой / О.А. Соколов. – Л.: Гидрометеоиздат, 1974. – 253 с.
4. Зеге Э.П. Перенос изображения в рассеянной среде / Э.П. Зеге, А.П. Иванов, И.Л. Кацев. – Минск: Наука и техника, 1985. – 327 с.
5. Ковалев В.А. Видимость в атмосфере и ее определение / В.А. Ковалев. – Л.: Гидрометеоиздат, 1988. – 215 с.