ДЕПРИВАЦІЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ, ЯКІ ВИКОНУЮТЬ ЗАВДАННЯ У ВІДРИВІ ВІД ОСНОВНИХ СИЛ, ТА В УМОВАХ ПОЛОНУ

Abstract

Стаття присвячена проблемі впливу депривації на психіку й особистість військовослужбовців, які виконують завдання у відриві від основних сил, та в умовах полону. З’ясовано особливості впливу психічної, сенсорної, когнітивної, емоційної, депривації сну, сімейної, екзистенційної депривації. Визначено зовнішні та внутрішні деприваційні фактори, що чинять негативний вплив на військовослужбовця в екстремальних умовах діяльності. До зовнішніх факторів належать ізоляція, відсутність належних соціально-побутових умов, невизначеність і небезпека, швидкоплинність змін бойової обстановки, обмеження в часовому еквіваленті, високий ступінь ризику, новизна бойової обстановки, недовіра в ланці субординації згори – донизу та знизу – догори. Серед внутрішніх деприваційних факторів виділено високий рівень амбівалентності та сумніву, виражені ананкастичні властивості, схильність до сугестії, високий рівень тривожності й низький рівень стресостійкості, невміння бачити картину в цілому, відсутність попереднього досвіду бойових дій або негативний попередній досвід, низький рівень критичного та креативного мислення.