Dynamics of intestinal permeability indicators in patients with metabolic-associated fatty liver disease in combination with type 2 diabetes

Abstract

відомо, що у хворих з метаболічно-асоційованою жировою хворобою печінки (МАЖХП) частіше, ніж у здорових осіб, зустрічається підвищена проникність кишкової стінки, яка впливає на перебіг та прогресування МАЖХП. У зв’язку з цим метою нашої роботи стало дослідження впливу пробіотиків та кишкового антибіотика - рифаксиміну на загальний рівень зонуліну, окклюдину, інтерлейкіну-6 (IL-6) та лактулозно-манітоловий індекс у пацієнтів з МАЖХП в поєднанні з ЦД 2-го типу. У дослідженні взяли участь 60 хворих з MАЖХП у поєднанні з ЦД 2-го типу, які були розподілені на дві групи. Пацієнтам обох груп в якості лікування був призначений прийом метформіну в дозі 500 мг 2 рази на добу та гіпокалорійна дієта з щоденним дефіцитом 400-500 ккал в поєднанні з 30-хвилинною ходьбою 5 разів на тиждень. Крім того, пацієнти другої групи додатково приймали комбінований синбіотик (S.boulardii, L.acidophilus, L.rhamnosus, інулін) 1 капсула 2 рази на день 3 місяці та рифаксимін 200 мг 2 таблетки 3 рази на добу 14 днів. До контрольної групи увійшли 20 здорових добровольців. За допомогою методу ELISA в плазмі обох груп був визначений загальний рівень зонуліну, окклюдину та IL-6 до та через 3 місяці після лікування. Рівень кишкової проникливості досліджувався з використанням лактулозно-манітолового тесту. У пацієнтів з MАЖХП у поєднанні з ЦД 2-го типу рівень зонуліну, окклюдину, IL-6 та лактулозно-манітоловий індекс були достовірно підвищені у порівнянні з контрольною групою (p < 0,001). У пацієнтів, які приймали пробіотики та рифаксимін, рівень зонуліну, окклюдину, IL-6 та лактулозно-манітоловий індекс достовірно знизилися у порівнянні з пацієнтами, які не приймали їх (p < 0,001). У пацієнтів з MАЖХП у поєднанні з ЦД 2-го типу підтверджена ефективність пробіотичної терапії та рифаксиміну у покращенні стану кишкової епітеліальної проникності.