Abstract
Стаття присвячена дослідженню витоків ідеї формування емпатійно-рефлексивної культури майбутніх учителів у філософських ученнях, наукових дослідженнях у галузі психології та педагогіки. Доведено, що розвинені емпатійні та рефлексивні якості допомагають педагогам краще розуміти індивідуальні потреби та особливості учнів, і на цій основі адаптувати підходи до їх навчання, запобігати конфліктам, налагоджувати конструктивну взаємодію, розуміти причини конфліктних ситуацій і знаходити конструктивні рішення. Зазначається, що здатність відчути й зрозуміти іншу людину та аналізувати свої дії як педагога тісно взаємопов’язані. Взаємодія цих психологічних процесів визначає культуру особистості педагога, що об’єднує емпатію та рефлексію, а саме емпатійно-рефлексивну культуру, яка виявляється в здатності розуміти, співпереживати та бути уважним до учня, підтримувати його в успіхах і невдачах, проявляти доброзичливість і почуття близькості, осмислювати його емоційно-психологічний стан і своє власне відчуття співпереживання. Виявлено, що у філософії явище емпатії вивчалося в контексті споріднених понять «симпатія», «вчування», «співчуття», «співпереживання», «розуміння» тощо. У філософських дослідженнях, можна визначити два напрями розуміння феномену емпатії: як метод емоційного пізнання в міжособистісній взаємодії; як стан, властивість або здатність особистості. На підставі аналізу результатів досліджень у галузі філософії та психології про сутнісні характеристики емпатії та її психологічні механізми, з’ясовано, що специфіка емпатії визначається її зв’язком з процесами самоаналізу та самоусвідомлення особистістю емоційних переживань, що свідчить про наявність об’єктивного взаємозв’язку емпатії та рефлексії. Визначено, що вивчення феноменів емпатії та рефлексії мають багатовікову історію, починаючи з появи перших уявлень у філософії та фундаментальних наукових досліджень у цій царині до їх широкого визнання в сучасній освіті.
Publisher
H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University
Reference29 articles.
1. Andriushchenko, O. O. (2015). The problem of reflection: gnosiological connections with philosophical knowledge. Continuing Education of the new Century: Achievements and Prospects. http://virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/pages/vyp20/2/andrjushhenko_tezi.pdf [іn Ukrainian]
2. Buhaiova, N., & Andriushchenko, I. (2021). Development of empathy of students-psychologists as a component of future professional activity. Theoretical and applied Problems of Psychology, (2(55)), 5–17. https://doi.org/10.33216/2219-2654-2021-55-2-5-17 [іn Ukrainian]
3. Vavryniv, O. S. (2019). Incipience concept of empathy in psychology. Theory and practice of modern psychology, 1(2), 28–31. http://www.tpsp-journal.kpu.zp.ua/archive/2_2019/part_1/7.pdf [іn Ukrainian]
4. Dehtiar, H. O. (2006). Students' reflexive culture formation in pedagogical universities [Abstract of the thesis for a candidate degree in pedagogical sciences, H. S. Skovoroda Kharkiv national pedagogical university]. https://nrat.ukrintei.ua/searchdoc/0406U002631/ [іn Ukrainian]
5. Yemelianova, T. V. (2012). Carl Groos: The Problem of "aesthetic contemplation". Humanities Journal, (3), 15–21. http://nbuv.gov.ua/UJRN/gumc_2012_3_4 [іn Ukrainian]