ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСІБ, ЗВІЛЬНЕНИХ З ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ТА ОСІБ, ПРИРІВНЯНИХ ДО НИХ, ЯК РІЗНОВИД СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Abstract

Метою статті є характеристика є пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби та осіб, прирівняних до них, як різновиду соціального захисту. Автор відмічає, що повномасштабна збройна агресія росії проти України актуалізувала питання соціального захисту, зокрема осіб, звільнених з військової служби та осіб, прирівняних до них. Кількість тільки військовослужбовців зросла більше ніж у 2 рази і очевидно, що ще вона буде зростати, а отже пропорційно зростає і кількість соціальних ризиків, що тягнуть за собою необхідність соціального захисту даних осіб та їх членів сім’ї, зокрема мова йде про їх пенсійне забезпечення. Обґрунтовується позиція, що соціальний захист є тією упорядкованою сукупністю заходів, які створюють мінімальний добробут для особи, що залишилася без підтримки, та не може влаштувати свої життя. Ця система має призначення вирішити існуючі проблеми матеріального, житлового, медичного забезпечення, в житті людини, яка потрапила у простір соціальних ризиків, щоб попередити її соціальну ізоляцію, бідність та надати їй необхідну підтримку для її існування та для виправлення ситуації. Акцентується увага на тому, що природа пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та прирівняних до них осіб дозволяє визначати її через державний обов’язок, у визначених спеціальним законом випадках, коли особа цього потребує за об’єктивними причинами, надати їй за певними умовами, пов’язаними із її минулою трудовою діяльністю, соціальну допомогу, яка дозволить їх забезпечити себе засобами для існування, що забезпечить життєдіяльність людини у скрутних ситуаціях, визначених у якості соціальних ризиків. Таким чином, встановлення даної природи та її змісту дозволяють зробити висновок, що пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та прирівняних до них осіб, є різновидом соціального захисту.