Abstract
Автор зазначає, що діяльність ЄСПЛ демонструє відмінності роботи в установах виконання покарання та роботи, яку здійснюють звичайні працівники, щодо багатьох аспектів. Це є головною метою реадаптації та ресоціалізації засуджених до позбавлення волі як безпосередньо для нормального життя в пенітенціарних закладах, так і після відбуття покарання. Автор констатує, що здійснення суспільно корисної праці в установах виконання покарань не обмежує право на працю ув’язнених та не визначає її як примусову чи обов’язкову. На переконання автора, здійснення суспільно корисної праці повинно відбуватись не свавільно, а з огляду на стан здоров’я засудженого до позбавлення волі, його статі, професійних навичок та здібностей, робота не повинна наносити шкоду здо-ров’ю засудженого, має оплачуватись та здійснюватись із дотриманням інших вимог трудо-вого законодавства. На думку автора, зміст права на працю засуджених до позбавлення волі є дуальним: по-перше, він містить можливість вибору роботи та типу діяльності за трудовим договором, по-друге, передбачає здійснення суспільно корисної праці з усіченим вольовим аспектом, але й із дотриманням всіх інших трудових прав та гарантій.
Publisher
H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University